Розділ 8

- О ти прокинулась, чудово. Я приніс тобі речі та сніданок. В тебе є  півгодини щоб зібратися. Ванна за ось тими дверима. А потім ми перевіримо яка саме в тебе магія та її рівень. Та не роби такі великі очі, це не страшно та не боляче. - вивалив на мене таку тираду скоромовкою Вольдемар і пішов собі. Ось тобі і доброго ранку Лія, ой точніше Беатріс, ще б звикнути до такого імені. Може якось його скоротити? Що він там казав про ванну? Не знаю скільки часу я тут але організм дуже хоче поділитися на частини. Одна в ванну кімнату а інша їсти. Але нажаль довелося вибирати тільки один напрямок, і він вів у кімнатку за білими дверима. Да і природна цікавість теж голову підняла. Треба ж подивитися які блага цивілізації тут є. Надіюся там не нічний горщик і бочка  з водою для миття. 

Все виявилося доволі пристойно. Не така розкіш звісно як в  багатьох наших квартирах, але подоба унітазу тут була. Тільки баку з кнопкою для змивання я так і не знайшла. Якимось магічним образом все зникло самостійно. Ванна була сама звичайнісінька, а от краника для ввімкнення води теж немає. Зате була велика панель з відбитком руки. Ну спробуємо. АЙЙЙ…… Вода потекла зразу на голову. Добре, що хоч нормальної температури а не льодяна. Так а це що за баночки? Так, мені здається дали лише пів години за які ще треба встигнути поїсти, про що мені вже нагадує мій бідний шлунок.Але йому не привикати, з моїм минулим графіком поїсти було добре якщо раз в день. Ой, це ж вже не моє тіло, тому краще не губити його з самого початку.   Жаль,що тут немає дзеркала, страх як хочеться подивитися на себе.  Зі спогадів я більш менш пам’ятала як виглядаю, але було відчуття, що дівчина не сильно полюбляла на себе дивитися. Єдине що добре пам’ятаю і що вдалося самій побачити,  це те що в   мене риже волосся і якась нездорова худоба. Хоча чому я дивуюся, ще зі свого світу пам’ятаю як виглядали діти з сиротинців. Завжди старалася хоча б на свята завести їм щось смачненьке і потрібне. А потрібно було їм багато. Да ось така я добра. Не знаю як я зі своїм графіком крім цього  встигала регулярно їздити по притулкам для тварин. Так немає часу згадувати старі часи. В мене тут їжа яка дуже привабливо пахне і на горизонті мало не важливіший екзамен в житті. На Землі я часто зачитувалася книгами про магію. Завжди мріяла що одного для вона в мене прокинеться. Як кажуть від великого стресу. Але чи то організм  мене сильно стресостійкий попався чи магія настільки крепко спала що довелося піти в інший світ задля того щоб її отримати.

Хм… здається організм в мене сильно зголоднів, настільки що я з’їла все навіть не відчувши що саме їм. Ну гаразд, надіюся, що наступного разу мене теж  погодують чимось смачненьким.

- О бачу апетит в тебе хороший, це добре. Найчастіше саме так маги відновлюють  свій резерв. З цього виходить наступна новина, магам можна не боятися набрати вагу, адже все йде для резерву а що залишилося прибирають фізичними вправами. Що доречі для студентів є обов'язковим протягом усього навчання. Ну раз ти тепер готова то прошу за мною в мій кабінет. Зазвичай студенти проходять перевірку перед вступними іспитами, але оскільки ми не знаємо яка саме в тебе магія ми перевіримо її зараз, разом  і виміряємо твій потенціал. Ти пам’ятаєш, що це таке?

- Так, якщо все вірно пам’ятаю то потенціал вимірюється від нуля до ста лір.

- Так все вірно. Правда магів з максимальним потенціалом або хоч наближеним до нього вже давно не народжувалося.Ось прошу, заходь.   

   Кабінет виглядав так як і належало ректорові  академії, особливо якщо в нього є  смак. Великий дубовий стіл,  на якому як не дивно був майже ідеальний порядок. Велике крісто під стать столу. Навпроти два крісла, для відвідувачів але з настільки прямою спинкою, що за декілька  хвилин сидіння хочеться швидше втекти. Всю стіну займала велика шафа з книгами, один вигляд  яких давав зрозуміти що ви проти них піщинки. З іншої сторони був зручний диванчик зі столиком на якому стояла скляна куля, на вигляд така як  в наших недогадалок.  

- Сідай сюди. - показав чоловік на цей диван. - Розслабся та не переживай. Магія в тебе точно є, я це і так бачу. Ми тільки перевіримо стихію та направлення. Візьми кулю в обидві руки, закрий очі та подумай про щось хороше. 

Я зробила все як мені казали. Коли закрила очі пронеслися картинки щасливих дітей з сиротинців, які чемно чекали поки їм роздають подарунки. Песики які лащилися до рук та просили побільше смачненького. Постійні клієнти які приходили саме в мою зміну, як вони казали ‘’з такою кавою можна і гори звернути а з хорошою компанією і душею відпочити’’. Ех… як ж вони тепер всі без мене будуть.

- Беатріс, можеш відкривати очі. 

Ох, краще б не відкривала. Куля світилася різними кольорами. Але що це означає?

- Ну дивись, - виявляється своє питання з сказала в голос - кожна стихія має свій колір і як ти бачиш в тебе присутні вони всі. Деякі сильніше проявлені. В Беатріс був проявлений тільки вогонь і він в тебе теж присутній. Це значно спростить нам легенду. Інші стихії часто прокидаються згодом, або можуть взагалі прокинутися тільки в нащадках. Але твої стихихіє як це не дивно всі активізувалися тільки знаходяться в різних стадіях і це дуже добре. Так в тебе буде час опанувати кожну з них окремо. Також, бачиш ці зірочки що кружляють кулею, це дар ясновидіння. Зірочки маленькі та не надто яскраві  це означає, що далеке майбутнє ти бачити не будеш, але в тебе буде хороша інтуїція та можуть бути пророчі сни. Менталістики ти не отримала. Дару цілительства та некромантії в тебе теж немає. Проте з урахуванням що ти маєш всі чотири стихії деякі заклинання з цих направлень, так сказати загального доступу, ти можеш  використовувати. З такими  початковими даними ти можеш іти на бойовий, але там важлива не тільки магія а і фізичні данні,  алхімію, артефакторику або стихійну магію. Для побутового в тебе багато талантів, але якщо захочеш то тебе туди теж візьмуть з великим бажанням.