Як же болить голова? Треба було поставити будильник, а не спати до обіду. Ще й сон якийсь дивний наснився. Мені хоч і часто сниться щось дивне, але настільки реалістичного сну давно не було. Таке почуття наче чиєсь життя побачила, від першого спогаду до останнього. Ну гаразд, сни снами але треба вже напевно збиратися на роботу. Ех останній день і можна відпочивати і ні про що не думати, потрібно ще й телефон напевно вимкнути, щоб ніхто точно не турбував.
Так не зрозуміла. А куди це мене занесло. Велика біла кімната. Чимось схожа на лікарняну палату, але як я могла тут опинитися, точно пам'ятаю що в готелі засинала. Але чому так голова болить? Зате нарешті серце не болить. Хм, і ще одне, що не в'яжеться ні сном, ні з місцем мого пробудження. Як цього чоловіка звали? Вів, Вал, Мар, Вольдемар точно. Що він там казав про мою смерть, академію, магію? Нічого не пам'ятаю до ладу. Як же розібрати цю кашу, що в голові. Хоч би прийшов хтось та розповів що відбувається.
- Привіт, Ліє. Бачу ти вже прийшла до тями. Я вже почав переживати. Ти проспала три доби. - у кімнату зайшов той чоловік зі сну. Зараз був навіть гарніший. Високий брюнет з зеленими очима, спортивної статури. Красивий, з чіткими рисами обличчя та владним підборіддям. На вигляд йому десь років за сорок. Він був у довгій чорній мантії, яка підкреслювала його постать. - Як ти себе почуваєш? Що останнє пам'ятаєш?
- Доброго дня, я думала що ви просто плід моєї уяви. А щодо спогадів… Пам'ятаю, як прийшла з роботи в готель, лягла спати. Потім вас побачила, ви запропонували мені перейти в магічний світ. Так точно. Потім темрява, біла стеля, а потім якийсь дивний сон. Я ніби життя прожила, не дуже довге та щасливе, але життя і в магічному світі. Як таке може бути?
- Все просто. Пам'ятаєш, що я тобі казав? Оскільки твоє тіло тоді вже померло, я міг перемістити тільки твою душу. Але зробити це не дуже легко. Потрібно, щоб у момент однієї смерті було потрібне тіло для переселення. На жаль такий випадок якраз навернувся. Але перш ніж я розповім тобі деталі попрошу тебе розповісти про те, що тобі наснилося. – І очі такі чесні чесні.
- Наснилося дитинство, притулок, як магія прокинулася. Як до Академії влаштувалася помічницею до бібліотеки. Щоб і гроші були, і щоб підтягнути знання для вступу. Останнє що пам'ятаю це як поверталася з міста назад до академії ввечері і як різко заболіла голова так, ніби по ній хтось ударив. Наступне те, як я прокинулася тут. І голова у мене болить і досі тільки не так сильно.
- Ну, тоді новини такі. Злиття пройшло успішно і ти знаєш, що знала Беатріс. Тепер по порядку. Тебе звуть Беатріса. Тобі вісімнадцять років і ти сирота. Ти магічно обдарована людина і цього року повинна була вступати до академії. По твоїх очах бачу, що в тебе є питання. Можеш сміливо їх задавати.
- Все ще не вірю в це все. Але перше, що я не розумію, ви сказали, що для переселення потрібно інше тіло, яке вмирає майже в той же час. Я пам'ятаю той удар, за своїм земним досвідом можу сказати, що удар міг череп проломити і не факт, що потім виживеш. Невже це ви зробили тільки для того, щоб мене перемістити?
- Ти що? Як тобі таке могло на думку прийти. Над твоїм переміщенням я вже давно замислювався і чекав тільки коли межа тоншає. І хотів забрати тебе разом із тілом сюди. Я спостерігав за тобою і бачив, що ти не відчувала великого щастя від свого життя. А щодо смерті Беатріс, це як я й казав був нещасний випадок. Якщо це, звичайно, можна було так назвати. При поодиноких виходах до міста її помітили колишні знайомі, діти з якими вона жила у притулку. Ну тепер вони не зовсім діти і багато хто з них пішов зовсім чесною дорогою. Ось вони й вирішили помститися. За ці дні поки ти спала ми знайшли виконавця та замовника так і не знайшли. Ти точно не бачила того хто тебе вдарив?
- Ні не бачила, там і темно було і мене ззаду вдарили. А так має бути що я здається і пам'ятаю життя цієї дівчини але поки не задумуюся над чимось конкретним і не пам'ятаю нічого?
- Спочатку так і буде, потім все розбереться по поличках. До початку вступних іспитів залишилося півтора місяці. Завтра перевіримо, що ти знаєш, а що потрібно підтягнути за цей час. І перевіримо як справи з магією, у Беатріс була магія вогню як ти пам'ятаєш. Але ти маєш інший дар, ось завтра все й перевіримо. І запам'ятай ніхто не повинен знати про твоє минуле. З сьогоднішнього дня тебе звуть Беатріса. У нас хоч і не новина переміщення з іншого світу, але до таких людей ставляться насторожено. А ти ще й не просто перемістилася а в тіло іншої людини. Тепер лягай відпочивати, завтра про все поговоримо. Надобраніч.
Ну та, заснеш тут коли в голові купа думок та питань. По поличках каже все розбереться. Ну чекати незрозуміло скільки я не можу, тож допомагатимемо собі самі.
І так мене занесло у світ під назвою Вільхельм. Світ поділений на безліч імперій.
Імперія в якій я зараз перебуваю називається Райзікай. Нічим особливо цікавим вона не відрізняється, крім того, що тут найкраща академія. Ну, так я пам'ятаю зі спогадів. У світі є чотири головні стихії. Ну, тут все як завжди. Вогонь, вода, повітря, земля. Але буває, що в одній людині поєднані кілька видів магії. Добре коли це дружні стихії такі як вода та земля або вогонь та повітря. Але коли вогонь та вода це може вилізти у великі проблеми. Тому дітей із дитинства перевіряють на наявність магії. До вісімнадцяти років можна дізнатися лише про напрям стихії. А після повноліття коли магія більш менш стає стабільною вимірюють її потенціал, від нуля, тобто людина не має сили, і до ста лір. Але наскільки я зрозуміла зі спогадів, то такі маги народжуються зараз дуже рідко. Є основні напрямки у магії. Бойовий, некромантія, цілительство, побутовий, ясновидіння, алхімія, артефакторика та додатковий менталісти. На бойовий здебільшого йдуть хлопці, але бувають і винятки. Некроманти як і описували в книгах землі в більшості це замкнуті, похмурі люди. Але якщо судити логічно то яким би ви були якщо працюєте здебільшого вночі, а вдень повинні ще й життю радіти. Але некромантом просто так стати не можна. в тебе має бути дар, як і до цілительства. Воно є повною протилежністю. Цілителі дуже товариські та доброзичливі, завжди намагаються всім допомогти. Але як на мене краще мене на запчастини розберуть некроманти після смерті ніж за життя цілителі зроблять з мене піддослідного для нових способів лікування. Ага самі заразять незрозуміло чим, а потім лікувати намагаються. Алхіміки часто намагаються перевірити наслідки своїх зіль, так що краще з їхніх рук не пити навіть просту воду. Ясновидці напевно найтихіші з усієї братії, щоправда, дуже рідкісні. Але можуть напередбачати такого, що все життя розгадувати цю абракадабру будеш. Побутовий і так зрозуміло, чим займаються. Туди йдуть люди у яких маленький потенціал, і все на що вистачає їхньої магії це на повсякденні речі, такі як прибирання, приготування, ремонт речей. Артифактори постійно в майстерні щось збирають в спробах зробити цей світ краще. Ну і на останню полицю покладемо інформацію про менталістів. Ось кого треба серйозно побоюватись. Ці хлопці можуть прошерстити кожну твою думку так що ти навіть нічого не дізнаєшся. Їх дуже важко відрізнити від іншого мага. Це скоріше як додатковий дар. Людина може бути першокласним бойовим магом та менталістом, або побутовим із зачатками менталіста. Без додаткових тестів їх важко визначити. Їхній дар міцно зав'язаний на резерві, як не намагайся, але якщо ти десятка, то ніякі зусилля не допоможуть тобі в читанні думок. Максимум – це читання емоцій.
#3870 в Фентезі
#937 в Міське фентезі
#7784 в Любовні романи
#1775 в Любовне фентезі
Відредаговано: 22.09.2023