Розділ 3

 Ну що сказати, Катя постаралась на славу. Інтер'єр прекрасний, все як любить шеф, затишно та почуття ніби ти вдома. Але тут більше потрібно хвалити не її  а дизайнера. Але все ж таки молодці, сподіваюся персонал буде також чудовий і я нарешті зможу піти поспати. Чи жарт за три доби спати десь чотири години. Ех, де мої студентські роки. Спали по кілька годин і десь були сили і на навчання і на роботу і звичайно на тусовки. Все стара я вже для таких подвигів. Ось і серце зі мною згодне, з самого ранку болить, треба вже напевно зав'язувати з кавою. І так де там поховалися мої трудяги. Зараз буде всім Судний День якщо мене не дозволять спати через те, що хтось так і не навчився набирати правильний персонал. Ех, час у відпустку. Вирішено! Закінчую роботу і на тиждень до улюблених книжечок.

  - І так милі мої співробітники, я звичайно впевнена, що ви всі професіонали своєї справи, але ось вам анкети. Вони нічого не означають, це стандартна процедура, але прошу заповнити їх відповідально. Щоб не марнувати багато часу, я вас зараз залишаю на хвилин п'ятнадцять, ви все швидко напишете і ми підемо готувати склад для товару.

  Ну ну заповнюйте, що в мене відчуття що доведеться ще шукати нових прицівників. Катя взагалі не розуміється на людях, а потім дивується чому обслуговування погане і вічні недостачі. Чому ж серце так болить? Точно потрібно до лікаря сходити, але це ще може почекати з тиждень. Знову скаже, що все від нервів і випишуть заспокійливе, а за прийом доведеться відвалити хорошу суму. То що тут у нас?

Ну, все як я і передбачала. Катя не стала морочитися з підбором персоналу. Взяла майже всіх чи колишніх співробітників або тих, хто з невідомих причин швидко пішов з колишньої роботи. Ми знаємо таких. Спочатку здається, що співробітники прекрасні, з досвідом роботи та бажанням працювати. Але потім почнеться, і недостачі наприкінці місяця з’являються і особисті стосунки з'ясовують на роботі,  добре якщо не перед клієнтами. Як на мене краще навчити людину з нуля ніж постійно дивитися чи не йде виручка повз касу. А як показує практика чим більше у людини стаж тим більше вона знає способів  нажитися за чужий рахунок.

  - І так дорогі мої, я подивилася що ви написали в анкетах і можу зробити висновок, що з деякими з вас ми сьогодні ж попрощаємося. Ксюша, в анкеті на запитання "чому ви хочете у нас працювати?" ви відповіли, що вам сподобалася наша атмосфера. Але чомусь не сказали, що ви просто недалеко живете і вам добре працювати в цьому районі. Кіро, на запитання "чому ви пішли зі старого місця роботи?" ви відповіли, що не зійшлися характером з начальством. Але чомусь не уточнили, що перед звільненням ви закотили скандал при клієнтах. Ігоре, а вам дали шанс піти за власним бажанням після того, як ви напилися на роботі. Але це все дрібниці, та Ірина? Мені при всіх  розповісти причину з якої ви змінили роботу, чи ви самі підете? Ось і добре. І так сьогодні ми прощаємося тільки з Іриною, всі інші поки що залишаються, до першої провини. Найбільше я не люблю коли мене дурять. Сподіваюся, ви мене зрозуміли і ми спрацюємося.

Ось тепер вони нарешті зрозуміли, що хорошенька дівчинка якій можна посміхатися і  говорити про ефімерні речі не була гарантом їхнього працевлаштування. Прийшла на її місце зла та невиспана відьма. А як ж легко було за кілька годин знайти компромат на кожного зі співробітників. Причому такий, що ніде в офіційних документах не значиться. Іноді корисні не зовсім законні знайомства. Зате людина на багато готова заради того, щоб скелети так і залишилися в його шафі.

  - Вадиме Львовичу, я все передивилася. З документами все гаразд. Нам залишилося отримати лише один дозвіл, але це скоріше формальність. Обіцяли надіслати його протягом двох днів. Із постачальниками я все обговорила. Персонал перевірила. Замовила вам столик у "Золотій Лілії" на сім вечорів. І попередила Павла Львовича про перенесення зустрічі. Домовилася з декораторами про квіти та сувеніри для гостей. Зараз ще поїду у видавництво та заберу флаєри. Я вже домовилася з дівчатами, що поки немає великої роботи, вони будуть ходити містом їх роздавати.

  - Лія, почекай почекай. Ти звичайно молодець, але скажи будь ласка скільки годин ти спала сьогодні? Тільки чесно!

   - Ем шеф, спала я сьогодні, спала. - ага спала, над комп'ютером поки що все планувала, але хто б тобі це розповів.

- Щось мені не подобається твоє самопочуття. І я бачив, як ти трималася за серце і пила таблетки. Давай я відвезу тебе до лікарні, і ти пройдеш обстеження.

   - Шефе, я вам валеріанки зараз накапаю. За серце я трималася тому, що светр сьогодні кусається, зараза, а я пила вітаміни. А вам все ж таки принесу заспокійливі.

   - Ну дивись мені. Я знаю, як ти ставишся до свого здоров'я. Тому на перший раз повірю, і в кусачий светр, і у твої вітамінки. Але якщо я ще раз побачу, що тобі не добре, я тебе насильно завезу до лікарні. Ти мене зрозуміла?

  - Зрозуміла, зрозуміла. Все я можу їхати?