Розділ 2

Вольдемар. Ректор Міжрасової Академії

Хто б знав, як важко бути ректором академії. Якби моя воля я б перестав брати на навчання нащадків багатих сімей. Ну, не зовсім так. Так трапляються і справді талановиті діти, але вони швидше виняток ніж правило. Останнім часом у нашому світі народжується дедалі менше по-справжньому обдарованих. Магічний потенціал вимірюється від нуля до ста лір. Якщо зараз виміряти резерв тих студентів що навчаються у моїй академії то буде чудово якщо набереться хоч двадцять відсотків від усіх студентів чий рівень вищий за п'ятдесят лір. У більшості показник буде від тридцяти до п'ятдесяти лір, у решта ж позначка не перевищує і двадцяти п'яти. І здебільшого це будуть такі улюблені мною аристократи. І все через дотримання чистоти крові. Добре, що зараз за цим не так стежать, а ось у моєму дитинстві чоловік міг взяти за дружину кузину тільки щоб не забруднити кров. Ніколи не розумів чим кров Леді та Лордів відрізняється від крові простої городянки. Ось тепер і маємо те, що більшість аристократичних нащадків не мають потенціалу, щоб не те що гору обрушити, а шафу магією пересунути і то поки роблять, то втомляться так що хоч лікарів викликай. Зате умови їм подавай найкращі. І якщо хлопці ще обурюються тихо і про себе, то дівчата відразу біжать скаржитися батькам. А як це я житиму не одна? А чому маю лише одну кімнату? А чому це я маю бути без служниці? А ви взагалі знаєте, хто мої батьки? Вам нагадати моє прізвище? Нагадайте краще чому я вас ще не викинув звідси. І добре ще якщо студент справді обдарований. Але коли вимірник із співчуття не інакше показує десятку, хочеться відразу підписати документи на відрахування. Ну навіщо вони сюди йдуть. Вчиться? Так зараз! Адже наречених тільки шукають. І гаразд  якби з резервом нічого зробити не можна було б, то ні. Якщо старанно займатися можна збільшити резерв. Але навіщо якщо є купа слуг, які все роблять, а ти тільки сидиш і пальцем показуєш що потрібно. Тож щось я відволікся. Мене такі думки постійно відвідують коли чергові батьки приходять скаржитися на те, що кровинушку ображають. Може все-таки послухати, що знову не так? Як не хочеться, але потрібно.

  - Та як це можна? Моя Розаліндочка не може жити за таких умов! Вона справжня леді! А ці заняття? Вони починаються дуже рано! Ви ж не хочете, щоб у неї зіпсувався колір обличчя! А домашні завдання? Їх дуже багато! Дитині потрібен час на себе! Ви ж не хочете, щоб вона погано себе почувала?

  Я хочу, щоб мене дали спокій. Потрібно все-таки завести собі пекельну гончу. Батьки або перестануть до мене приходити або просто більше не вийдуть цілими. Так, вирішено, треба сьогодні зв'язатися з розплідником.

  - Так, зачекайте. Та ви маєте рацію це все не допустимо. Але я маю найкраще вирішення всіх проблем. Я вже дуже давно над цим думаю, але ваша промова дала мені зрозуміти що час. Ось тут підпишіть.

  - А що це?

  - Нічого такого. Це проста формальність. Своїм підписом ви підтверджуєте зміну умов проживання та розкладу вашої дочки. Так, так, ось тут. Просто чудово. Секундочку. Рута, зайдіть до мене будь ласка.

  - Викликали шеф? Ще зелений чай?

  - Ні, Рута, чаю вже достатньо. Знайди, будь ласка, дочку нашої гості і порадуйте її звісткою, що вона переїжджає. Ось документи на відрахування. І нагадай, що в неї година щоб зібратися. Якщо не встигне все зробити її викине порталом разом з її речами за територію академії.

  - Добре, шеф!

Ну ось на одну проблему меньше, зараз ще вислухати обурення матусі і можна далі спокійно працювати. Головне двері не забути зачинити.

  - У якому сенсі відраховано? Що ви собі дозволяєте. Ви не маєте права! Ви знаєте хто мій чоловік?

  - А що ви кричите? Ви самі мені тут розповідали як вашій дочці у нас погано. Тепер буде гаразд. Вона повернеться додому до служниць і няньок. В академії їй робити нічого. Тим більше, що вона поки що ми тут розмовляли втретє завалила цілительство. А це я вам нагадаю у неї найголовніший предмет. А тепер залиште, будь ласка, межі академії.

І де ж знайти в цьому світі мага з великим потенціалом. В цьому світі. Хм…. О так це ж ідея. Можна ж пошукати в інших світах. Якраз була одна підходяща і місце їй звільнилося. Чи може краще почекати закінчення цього навчального року?