Десь через тиждень після описаних тут подій темно-бордовий «Peugeot-107» перетинав державний кордон України. На міжнародному пункті пропуску «Шегині-Медика» черговий польський митник лиш побіжно оглянув цей автомобіль. По нашорошеному вигляді двох його пасажирів, у молодого стражника границі, виникли було підозри, що невгамовні українці, як завше, перевозять з собою контрабандний алкоголь. Однак до закінчення його нічної зміни залишалися лічені хвилини, морочити собі голову ретельною перевіркою категорично не хотілося, тож втомлено позіхнувши він благодушно відкрив шлагбаум для подальшого проїзду.
Звичайний польський прикордонник і гадки не мав які пристрасті передували появі цього старенького авто на його посту. Не міг він знати, що прояснивши для себе всі аспекти проблеми, чоловік з сивою чуприною на голові почав активно діяти. Про що він говорив, і як переконував одного з церковних єпископів залишилося для всіх нерозгаданою таємницею. Однак єпископ з розумінням поставився до прохання державного службовця і пообіцяв особисто посприяти прискоренню церковного розлучення між Русланою і її колишнім чоловіком. Свою обіцянку підкріпив власноруч написаним листом, котрий відразу ж вручили недовірливій жінці.
Переконавшись що пара закоханих аферистів нарешті возз’єдналася і гарантовано готується до поїздки у Францію, чоловік з непримітною зовнішністю полегшено зітхнув і радісно відрапортував своєму начальству що завдання успішно виконано. Його керівник теж і собі полегшено зітхнув та не забарився поділитися цією приємною новиною з самим президентом. Президент України на почуту звістку щиросердно усміхнувся, як то вмів робити тільки він, і зі спокійним серцем вирушив на зустріч зі своїм французьким колегою. Тепер доля кредиту була вирішена, пенсіонери і бюджетники отримають свої давноочікувані гроші, а країні не загрожуватиме ні президентський імпічмент, ні тим паче новий Майдан.
Не знали всього цього й пасажири вживаного «Peugeot-107», який прудко простував польською автострадою в західному напрямку. Міцно вчепившись в кермо, водій авто Василь, буквально сяяв від щастя, не звертаючи ніякісінької уваги на весняні краєвиди, повз які проїжджав. Його супутниця Руслана, солодко задрімала відразу після того як вони проминули пункт пропуску. Жінці снився далекий Прованс і опецькуватий мсьє Жак, котрий своєю рукою ніжно пестив виноградну лозу та стиха підспівував українською: «Зроби мені хіп, зроби мені хоп, зроби мені хіп-хоп…»
#3819 в Сучасна проза
#10283 в Любовні романи
#4019 в Сучасний любовний роман
несподіване кохання, виноград і пристрасть, нове знайомство і палке почуття
Відредаговано: 09.10.2020