6.1

Дощ розійшовся не на жарт. Важкі краплі стукали по залишках черепиці на зруйнованому даху особняка Прея, перетворюючи бруківку й садову доріжку на слизьке місиво з бруду та попелу. Нічне повітря було проникнуте вогкістю й душним, отруйним шлейфом згорілих магічних реагентів.

Емілі підняла комір своєї бордової куртки, намагаючись заховатися від холодного вітру, що проривався крізь коротке волосся й заставав зненацька. Почорнілий від кіптяви й вогню браслет Ітана вона міцно стискала в кулаці, ховаючи в кишеню поруч із батьківським амулетом.

- Якщо четверта жертва - це питання кількох днів, у нас немає часу чекати ранку, - промовила Емілі, крокуючи поряд із Кіріаном крізь пролом у кам'яній огорожі. Вона намагалася триматися впевнено, але легке дрижання в колінах зраджувала її виснаження та адреналін, що поступово спадав. - Ви вже знаєте, про кого йдеться в щоденнику? Хто ця шістка друзів?

Кіріан зупинився під ліхтарем на роздоріжжі. Світло магічного кристала на стовпі пробивалося крізь пелену дощу, вирізьблюючи його високу постать і вихоплюючи з темряви суворі, різкі риси обличчя. Його чорний плащ був обпалений на плечі після сутички з тіньовою гончою, а на щоці все ще темніла свіжа запекла садна, проте де Бюрей здавався зовсім байдужим до власного болю чи негоди.

- «Шістка» - це коло давніх партнерів по некомерційних магічних дослідженнях, - сухо роз'яснив слідчий, дістаючи зі шкіряного планшета невеликий блокнот Бюро й швидко гортаючи сторінки. - Близько десяти років тому вони зареєстрували приватне товариство. Перший - Густав Вальке, який помер нібито від серцевого нападу три місяці тому. Другий - Альберт Рітз, той самий колекціонер, що раптово помер від «алергічного набряку» в власному кабінеті. Третій - Генріх Прей, чию лабораторію ми щойно залишили.

- А мій брат? - перебила його Емілі, примруживши блакитні очі. - Ітан теж був у цій групі?

- Ні. Вашого брата в цьому списку немає, і саме це бентежить мене найбільше, - Кіріан подивився на неї згори вниз. Його червонуватий відблиск у зіницях у темряві ставав виразнішим. - Ітан був надто молодим, коли ця група діяла. Але десь пів року тому він почал активно шукати інформацію про їхнє минуле. Якщо вірити його щоденнику, він знайшов якийсь зв'язок між закриттям їхньої спільної лабораторії та таємничою смертю одного з їхніх колег - чоловіка на ім'я Віктор Кросс, який також був членом «шістки»

- Віктор Кросс? - повторила Емілі, намагаючись пригадати це прізвище. Воно звучало чужо, але в голові виникало дивне відчуття, ніби вона вже десь чула його. - І що з ним сталося?

- Він загинув п'ять років тому під час невдалого магічного експерименту, - промовив Кіріан, опустивши голос. - Офіційно - це був вибух через помилку в розрахунках самого Кросса. Але якщо глянути на те, що відбувається зараз… Густав, Альберт і Генріх умирають один за одним. Усі п'ятеро з тієї групи були присутні під час фатального експерименту.

- А хто залишився в живих? - Емілі зробила крок ближче до слідчого, забувши про дощ. - Хто п'ятий і шостий?

- П'ятий - це Дерек Вейнрайт, відомий юрист і магічний нотаріус, який оформлював усі угоди групи, - відповів де Бюрей, згортаючи свій записник. - А шостий - Теодор Морган, нинішній заступник голови департаменту магічного постачання.

- Якщо вбивця діє за списком, то наступний - Вейнрайт або Морган, - підсумувала Емілі, відчуваючи, як усередині все стискається від здогаду.

Емілі затамувала подих. Хтось вбиває людей видаючи це за нещасні випадки. А її брат просто перетнув йому дорогу, коли спробував розгадати таємницю!