5.1

Емілі завагалася, мимовільно притиснувши руку до кишені, де ховала щоденник та флакон. Похмурий підвал згарища, вкритий кіптявою від магічного вибуху, здавався найгіршим місцем для відвертих розмов. Проте погляд Кіріана - уважний, зібраний і позбавлений колишньої сухої зверхності - змусив її збагнути: ховатися далі немає сенсу. Вона була на межі сил, а проти невідомого ворога, що посилав тіньових гончих, самотужки їй не вистояти.

- Якщо я віддам вам це, ви обіцяєте, що розслідуєте справу неупереджено? - запитала Емілі, дивившись йому прямо в очі. - Що ви не зробите з Ітана зручного винуватця, аби закрити справу для Міністерства?

- Я шукаю правду, Емілі, а не простого винного, — спокійно вимовляючи кожне слово відповів Кіріан.

- Якби я вважав вашого брата єдиним підривником, я б уже заарештував вас за самовільне розслідування й викрадення речових доказів. Але тіньова гонча у «Феніксі» була прислана не з Бюро. Хтось дуже сильно не хоче, щоб те, що знайшов Ітан, потрапило до моїх рук.

Дівчина повільно витягла з внутрішньої кишені куртки шкіряний блокнот і невеликий скляний флакон із густою фіолетовою рідиною, що слабко сяяла в напівтемряві.

Кіріан зробив крок уперед і взяв флакон. На мить його чорні очі з відливом червоного спалахнули дивним відблиском. Він підніс суміш до світла свого магічного фонаря, пильно розглядаючи структуру рідини.

- Залишок отрути або магічного каталізатора… - тихо пробурмотів слідчий. - Це не стандартне зілля. Генріх Прей був майстром специфічних алхімічних сполук, але для чого це було ресторатору?

- Почитайте щоденник, - наполягла Емілі. - Ітан підозрював Прея. Він писав, що Прей причетний до чогось жахливого. Мій брат намагався вивідати у нього правду, але потрапив в епіцентр вибуху.

Кіріан швидко пролистав сторінки щоденника Ітана. Його суворе обличчя ставало дедалі темнішим. –

- Тут згадуються інші імена, - сказав Кіріан, піднявши очі на Емілі. - Альберт Рітз… та декілька інших.

- Альберт Рітз? - перепитала Емілі. - Той відомий колекціонер, який помер минулого тижня? В газетах писали, що це була рідкісна алергічна реакція…

- Офіційно - так, - перебив її Кіріан. - Але перед ним був ще один чоловік зі смертю від нібито «серцевого нападу». А тепер Генріх Прей - третій у цьому списку, хоч його смерть і замаскували під вибух у власній лабораторії.

Емілі відчула, як холод пробіг вздовж хребта. - Ви хочете сказати… що це серія вбивств?

- Саме так. І кожен випадок маскують під нещасний випадок або природну смерть. Тіньові гончі, вибух, специфічні зілля — це не хаотичні події, а спланована помста або зачистка свідків.