2.2

Клацання замка пролунало в тиші будинку, наче постріл. Емілі ще кілька секунд стоялала біля дверей, притиснувшись лобом до прохолодного дерева, поки кроки Кіріана не затихли на сходах остаточно.

«Слідство все ще ведеться».

Його останні слова відбивалися в скронях важким, пульсуючим ритмом. Емілі повільно відступила назад і озирнулася довкола. Вітальня, яка ще годину тому здавалася затишним прихистком, тепер виглядала чужою і непривітною. Світло магічної лампи кидало довгі, тривожні тіні на стіни.

Ітан не міг бути причетним до вибуху. Це просто не мало сенсу. Він жив рестораном, міряв життя рецептами, постачальниками свіжих спецій та відгуками гостей. Лабораторія Генріха Прея - місце, де стався вибух, - була останнім місцем на землі, де міг опинитися її брат.

Але слідчий Бюро не став би брехати про візити.

Емілі повільним кроком зайшла до кімнати брата, підійшла до невеликого письмового столу в кутку кімнати. Папери Ітана лежали в ідеальному порядку: рахунки за магічні кристал-нагрівачі для кухні, списки замовлень, записи про виплату платні робітникам. Усе дихало звичайним, мирним життям. Вона твердо промовила це Кіріану, але зараз, у самотності, хробак сумніву почав точити її впевненість. Чи справді вона знала про кожен крок брата?

Згадався його дивний спокій останніми днями. Замисленість. Те, як він пізно повертався, спихаючи все на перевірку звітності.

- Ні, - попки прошепотіла Емілі, стиснувши кулаки. - Я не чекатиму, поки вони зроблять із нього винуватого.

Чекати на наступний візит Бюро магічної безпеки означало скласти руки й віддати долю Ітана в чужі, холодні пальці. Вона повинна дізнатися правду першою.

Емілі рішуче розвернулася і попрямувала до спальні. Тривога нікуди не зникла, але на її місці з'явилася тверда рішучість. Вона швидкими рухами вдягла куртку та зручний кросівки. У внутрішню кишеню сховала невеликий захисний амулет — спадок від батька, який тепер був як ніколи доречним.

Ресторан «Фенікс» зараз мав бути зачинений через розслідування, але в Ітана завжди був таємний сховок у кабінеті, про який знали лише вони двоє. Якщо він щось приховував, відповіді були там.

Застебнувши пряжку на чоботях, Емілі згасила магічну лампу і вийшла в темний коридор, рішучим кроком вирушила до ресторану.