Сніжаний вечір

Після тієї незвичайної новорічної ночі Сніжана почала помічати дрібниці, яких раніше не бачила.
Сніг хрумтів під ногами, немов шепотів: «Тут і зараз важливо». Ліхтарі відбивалися у крижаних шапках дахів, і місто виглядало неначе застиглим у казці — не холодним, а теплим, тихим і сповільненим.

Вона прогулювалася вулицями, вдихаючи аромат кориці з пекарень та легкий запах морозного повітря. Кожен перехід світлофора, кожна зустрічна усмішка, навіть випадкова, здалася маленьким дивом.

— Ти помічаєш це? — раптом спитав Андрій, з’явившись поряд, неначе виріс із самої тіні.
— Що саме? — здивовано відповіла Сніжана.
— Світ, — сказав він, спостерігаючи, як сніжинки падають на його рукав. — Він не квапиться, якщо ти не квапиш його сама.

Вони йшли разом, крокуючи засніженими алеями. Тиша навколо здавалася живою, ніби навколишні дерева і будинки спостерігали за ними, зберігаючи момент, що став особливим. Кожен крок був важливим, кожне слово — точним. Сніжана відчула, як диво проникає у звичні будні, роблячи їх значущими.

— Пам’ятаєш ту ніч у кав’ярні? — запитала вона тихо.
Андрій кивнув. — Так. Там час трохи зупинився, щоб ти почула себе.
— Я почувала. І зрозуміла, що найважливіше не в магії, а в тому, що вона показує — які ми самі можемо бути, — промовила Сніжана.

Вони зупинилися на мосту через замерзлу річку. Ліхтарі відбивалися у тонкій крижаній кірці, створюючи відчуття, ніби місто розкривало їм свій секрет.
— Тут можна загадати бажання, — прошепотів Андрій.
— Я вже загадала, — усміхнулася Сніжана, дивлячись на спокійні хвилі під льодовою кіркою.
— І яке воно? — спитав він.
— Просто йти правильно. Дозволяти моментам ставати дива… — її голос розтанув у тиші.

Сніг падав все тихіше, а повітря ставало ще прозорішим. Сніжана зрозуміла: справжня магія — не у феєрверках чи яскравому світлі, а в тиші, яка дозволяє чути серце і відчувати тепло у найпростішому: у кроці по снігу, у погляді перехожого, у подиху морозного ранку.

Вечір закінчувався, але він залишив після себе відчуття спокою, легкості й упевненості: що дива трапляються, навіть якщо ти їх не шукаєш.
Сніжана посміхнулася. Вона знала: цього року Різдво почалося не лише в календарі, а всередині неї.