Джейс
Елі така чарівна коли схвильована, що зараз мене це навіть смішить. Вона так кумедно метушиться, не знаходячи собі місця, що я не можу відірвати від неї погляду. Сьогодні вона всього лише розставляє книги по полицях, але до відкриття магазину ще є чим зайнятися. Уявляю як вона буде нервувати в цей день.
- Якщо ти будеш переставляти ці дві книги одну з одною - нічого не зміниться.
Я підходжу до неї ззаду, обіймаю за талію, відтягуючи від книжкового стелажа. Вона разів десять поміняла місцями два однакових томика Стендаля «Червоне і чорне». Єдине що їх відрізняло - це колір обкладинки і друк на різних друкарнях.
- Ні, ти не розумієш - якщо я поставлю цю сіру книгу поруч із чорною - вони зіллються, а треба привертати увагу будь-якими дрібницями, а не намагатися сховати. А якщо я втисну книгу поруч із жовтою - то далі весь ряд буде виглядати якось не гармонійно!
Елі упирає руки в боки і робить крок назад, щоб в черговий раз помилуватися злощасною полицею.
Я приходжу до думки що так звично стало називати її своєю дружиною, торкатися до неї при будь-якому зручному випадку, кликати на побачення в сотий раз, а вона в цей же сотий раз буде дивуватися тому, що ми одружені і ходимо на побачення, але завжди так радіє, немов я їй пропоную в дар острів. І зараз я відклав свою роботу щоб допомогти їй розставити книги, хоча вона ще жодного разу не підпустила мене до цього заняття. Але я бачу як їй подобається торкатися обкладинок, вдихати запах свіжо надрукованих сторінок і придумувати для книг своє місце.
- Принеси мені, будь ласка, ще одну коробку. Ту, яка ближче до касового апарату.
Я киваю і тягну неймовірно важкий ящик з новими книгами. Ставлю його на підлогу, і допомагаю розкрити. Елі одразу дістає томики, що лежать зверху і розчаровано видихає.
- Що, Вальтер Скотт не зможе примиритися із сусідством Стендаля? - сміючись, забираю у неї із рук книги.
- Звичайно не можуть! Це не за алфавітом.
- Їх прізвища починаються на «С».
- Так. Але між ними ще повно інших авторів.
Елі знову оглядає полку яка вже заповнена, як і весь стелаж.
- Ти ж не збираєшся все переробляти? Ми продумали розміщення до дрібниць. Немає сенсу робити все заново.
- Знаю. Але я так нервую.
- Я бачу. Давай я допоможу тобі розставити книги, і коли ми впораємося ти зумієш оцінити картину загалом. І якщо надумаєш все поміняти - я знову допоможу тобі.
- Ні. Думаю, все добре. Просто я на взводі.
Ми продовжуємо витягувати томики один за другим, поки не порожніє ще кілька ящиків. Цього разу Елі не має нічого проти моєї допомоги, але скептичним поглядом оцінює виконану мною роботу, і все-таки задоволено киває. Моя маленька володарка книжкового царства!
- Мабуть на сьогодні вистачить! - Елі проводить тильною стороною долоні по лобі, змахуючи крапельки поту.
- Попрацювали ми на славу! - підтримую я.
Окинувши приміщення поглядом, роблю ще раз висновок про те, що талан моєї дружини - створювати прекрасне. Цей магазин в кінці всих робіт буде виглядати особливим і стовідсотково залучати багато клієнтів своїм інтер'єром. Елі зуміла не витрачаючи величезних грошей, створити зі звичайного порожнього приміщення диво. І хоча ще більша частина стелажів пустувала, загальна картина вже була помітна.
- Ти талановита, кохана!
- Дякую. Ти це говориш вже в сотий раз.
- Я буду це говорити завжди, тому що це так і є.
Вона зніяковіло мені посміхається і бере за руку.
- Мені просто життєво необхідно прийняти душ після такого насиченого дня.
- Підтримую. І, до речі, про це.
- О ні! - Елі коситься на мене, знаючи вже наперед про що я спитаю.
- Коли ми приймемо душ разом? Ти моя дружина вже більше місяця.
- Ти ж знаєш - мені ніяково.
Я не стримавшись зажмурюю очі, закликаючи вищі сили мені на допомогу. Ми з нею разом цілий рік, а вона до цих пір мене соромиться, і хоч я шалено люблю спостерігати як її щічки заливає чарівний рум'янець, але також хочу отримувати всю красу подружнього життя, і щоб вона перестала мене соромитися.
- Гаразд. - раптово змінює рішення вона, і я не випускаючи її руки повертаюся до неї.
- Дійсно?
- Звісно! Ти маєш рацію - якщо хочеш, то я повинна хоча б спробувати - раптом мені сподобається.
- Ти нічого не винна мені якщо не хочеш.
- Я хочу.
- Тоді я задоволений. - не можу стримати переможну посмішку, і вона грайливо тицяє мені в бік ліктем. - Я шалено радий тому, що ти тепер моя!
- Я завжди була тільки твоєю, Джейс! Я тебе кохаю, ти ж знаєш!
- І я тебе кохаю, крихітко! Просто досі не можу повірити в те що я в тебе єдиний на світі.
Елі сміється з моєї самовпевненої репліки, але не коментує.
- Так, ти сама так сказала і не один раз!
- Ну добре, підживлю твою впевненість, милий! Ти дійсно у мене найкращий і єдиний! А тепер ми можемо поїхати додому? До мене прилип весь одяг і це огидно.
Я погоджуюсь і ми йдемо до моєї ауді. Люблю свою машину. Незважаючи на те що друзі мене відмовляли від її покупки, твердячи що її обслуговування буде дорого мені обходитися, навіть якщо я сам буду її лагодити - я зважився на покупку. Так, машина дорога, виглядає шикарно, але на своє щастя, мені не доводилося з нею возитися так часто як припускали товариші.
Елі теж в захваті від моєї тачки. Хоч вона і говорить мені про те що всеодно не хоче водити автомобіль, але я бачу по її погляду, що мій їй водити сподобалось. Я ще раз вивозив її за місто щоб повчити, і вона нічого не мала проти - скоріше навпаки. Зате пам'ятаю як вперше вона голосила мені про те, що я займаюся дурницями і вона зовсім не хоче сідати за кермо ні при якому розкладі.
Ми закінчили роботу на сьогодні, а в гараж я не збирався як і обіцяв дружині. Там сьогодні працюють Джим з Крістіаном який, на щастя, залишив всілякі спроби зблизитися з Елі. А коли ми так раптово одружилися, взагалі не заморочуючись з весіллям, всі наші друзі особливо батьки Елі були в шоці. Мама її - Лаура і зовсім залишилася незадоволена. Вона завжди вважала що я ставлюся до Елі недостатньо серйозно і псую її життя, але почувши що ми все-таки одружимося трохи охолола. Коли ми заявилися до батьків Елі додому і об'явили про те що розписані - Лаура зовсім не зраділа. Вона мріяла видати дочку заміж як годиться, влаштувавши свято. Але Елі наполягала, а я нічого не мав проти того щоб просто розписатися.
Нас всі по черзі засипали питаннями про те чи не вагітна Елі раз ми так поквапилися, і схоже вона вже втомилася від цих вічних розпитувань. До нашої спільної радості, вона все-таки не шкодувала про те що весілля було без розмаху. Швидше навпаки була рада тому що ми зробили це тільки вдвох.
Я не можу натішитися тим що наше життя остаточно знайшло стабільність і налилося яскравими фарбами. Ми вже створили нашу невелику сім'ю, коли одружились, оновили своє житло, облаштували місце роботи і моє, і Елі. Рік теж як не дивно, відмінно себе почуває в колі нових людей, з якими встиг познайомитися. Йому подобається його робота. Здається він знайшов себе в компанії батька, хоч і часто скаржиться, що йому важко. Нік потеплішав до мене остаточно після нашого з Елі розриву, і тепер ми іноді збираємося компанією як раніше. Упевнений - його обраниця Холлі розтопила серце Ніка, тому він став м'якішим і зумів знову зблизитися зі мною. Тепер практично у всіх наших знайомих є пари, що робить щасливою мою дружину. Вона так сильно переживала за незвичайні відносини кращої подруги Джейн і нашого спільного знайомого Джона, що згадувала про них занадто часто як мені здавалося. Але у цієї парочки все склалося добре і я майже впевнений, що Джон скоро теж зробить їй пропозицію. У Віоли з Ліамом відносини розвиваються непогано, тільки дуже повільно. Незважаючи на веселість характеру Ліама, він дуже сором'язливий в деяких вчинках, а Віола - ще більше. І подруга Елі - Роуз теж ніби налагоджує своє життя. По-моєму ми рушили всі дружно по білій смузі. Це не може не радувати. А варто лише подивитися на те як Елі приємно схвильована відкриттям магазину - я розсипаюся на частини від цього видовища. Ніколи не перестану її любити - я впевнений.
#3734 в Любовні романи
#1758 в Сучасний любовний роман
#1018 в Жіночий роман
Відредаговано: 18.03.2021