Глава 9

Елі

 - Ти - що?  - Джейс підвищує голос тільки тому, що не очікував побачити мене вдома.  - Господи, що ти наробила, крихітко ... - він спирається на кілька секунд об одвірок, потім сідає поруч зі мною на своє ліжко.
Я прийшла одразу після його дзвінка, оскільки Джонатана з Ріком десь не було.  Сюрприз звичайно вдався, але Джейса не дуже тішить те, що я пішла з роботи.  Знаю - він теж вважає моє звільнення поспішним.  Він так боявся що я зруйную свою так і не почавшуся кар'єру архітектора, що кожен раз згадував у розмові зі мною про те що все налагодиться.  Тільки б я не поспішала звільнятися.
 - Все добре.  Я відчуваю себе цілком щасливою.  Залишу заняття архітектурою всього лише захопленням.  Максимум - буду підробляти.  Але основною роботою я хочу вибрати щось інше.
Джейс вичікувально дивиться на мене.
 - Мені треба поговорити з Ліамом.  Я хочу відкрити свій книжковий магазин.  Точніше розширити його книжковий магазин, створивши щось схоже на мережу.  Звичайно почати хочу тільки з одного, а далі буде видно.
 - Ти впевнена що хочеш займатися саме цим?
 - Так.  Я вже говорила з ним про це.  Звичайно давно, і не надавала особливого значення промайнувшим думкам.  Тепер я розумію що це було б правильно.  Я збираюся створити не звичайний магазин.  Хочу щоб там проводилися вечори письменників, можливо створити щось схоже на клуб любителів літератури тощо.  У мене дуже багато ідей і мені здалося що Ліаму вони тоді сподобалися.
 - Я в будь-якому випадку тебе підтримаю.
 - Дякую.  Я знаю, що ти завжди поруч.
Ми лягаємо на ліжко.  Джейс витягує свої довгі ноги уздовж ліжка, а я влаштовуюся у нього під боком - так, як найбільше люблю.  Однак в голові раптово спливають слова матері про те що Джейс не збирається на мені одружуватися.  Не те щоб я надавала їм значення, але мене гризе те, що ми дійсно з ним не зачіпали тему весілля.  Ми з ним так мало зустрічаємося, а створюється враження що разом вже все життя.  Я не уявляю в майбутньому поряд з собою іншого чоловіка крім нього.  Тепер мої зустрічі з Максом і Кевіном здаються таким необдуманим дурним проступком, що стає соромно.  Як я могла допустити це?  Мої думки завжди займав тільки Джейс, навіть коли я намагалася витіснити його зі своїх фантазій, зустрічаючись з Алексом.  Не минало й хвилини щоб я про нього не думала.  Незважаючи на те що я вела себе так як не піди розбери хто, піддаючись тимчасовій істериці - зараз, озирнувшись на минуле, розумію як нерозумно поступала.
 - Як думаєш скоро повернуться твій батько і Рік?
Світло в кімнаті трохи приглушене, що придає Джейсу більш суворий вигляд.  Але він так приголомшливо привабливий своєю суворою мужньою красою, що не можу стриматися і проводжу кінчиками пальців по його животу під футболкою.  Він кидає на мене грайливий здивований погляд, закинувши одну руку за голову, а другою погладжуючи мою спину, потім каже.
 - Упевнений у нас є ще трохи часу.  - і одразу ж, хитро примружившись додає.  - А що?
 - Та так ... - закушую губу, продовжуючи водити рукою по його тілу.  Я б нізащо не зізналася вголос, що хочу розчинитися в ньому, віддатися шаленим пестощам і відчути його поцілунки які запаморочили мені голову і зробили такий розкутою.  Але я залишаюся такою ж сором'язливою як раніше, сподіваючись що Джейс пощадить мою дівочу сором'язливість і більше нічого не стане питати.
В кінці кінців він не витримує і завалює мене на спину, підносячись наді мною.  Джейс спирається однією рукою збоку мене, а другою так чудово, болісно повільно проводить по моїй щоці.  На шкірі виступають мурахи, а подих моментально збивається.  Я завжди так реагую на будь-яку його ласку.  У мене то підгинаються коліна, то кидає в тремтіння, а як тільки він гляне на мене своїми синіми як океан очима - я починаю йти на дно в саму їхню глибину, в яку вони затягують.

- Ти - найкраще, що траплялося в моєму житті, Ель.
 - Ні.  Це ти - найкраще, що траплялося в моєму.
 - Люблю тебе.
 - І я люблю тебе, Джейс.
Далі слова нам не знадобилися, а коли вхідні двері грюкнули, ми вже забулися солодким сном.

 - Не шукай більше квартиру.  - каже мені Джейс, виймаючи з пральної машини речі, і закидуючи їх в сушарку.
Я стою в дверях його ванної кімнати і спостерігаю за таким повсякденним заняттям.  Він примудряється відмінно виглядати о восьмій ранку не докладаючи ніяких до цього зусиль.  Втім чому дивуватися - він ідеальний як зовні так і душею.
 - Чому?  - не особливо розумію на що він натякає.
 - Переїдь до мене.  Зекономиш гроші і до того ж, ти моя наречена.  Ми можемо жити разом, починаючи з сьогоднішнього дня.  Всеодно до твого від'їзду ми практично жили удвох.
Його пропозиція трохи несподівана, але занадто приваблива.  Я ніколи не жила з хлопцем, навіть не думала про те що незабаром це може трапитися.  Джейс сприйняв моє мовчання трохи інакше.
 - Це означає ні?
 - Я просто замислилася.  Так раптово.
Він підходить ближче до мене, притягує мене до себе за талію.  Господи, які ж у нього очі!  Та й взагалі його обличчя ... Чому я одразу при знайомстві не помітила наскільки він гарний?  Я ледь його удостоїла тоді поглядом, а тепер не можу відірвати від нього очей.
 - Ти боїшся?
 - Трохи.
 - Але ти і так не хочеш залишатися жити у батьків.  Що тобі заважає перебратися до мене?  Всеодно Рік з батьком поїде рано чи пізно.  А якщо ти погодишся - я сьогодні ж поговорю з Джонатаном про дату його від'їзда.  Не хочу щоб він нам заважав.
З його батьком я ще не стикалася на щастя.
 - Це будинок і твого брата.  Не хочу щоб Рік вважав ніби його витісняють.
 - Про це не хвилюйся.  Ти його не збентежиш.  Ми можемо перебратися на перший поверх у велику спальню.
Він посміхається.
 - Що?
 - З першого поверху не буде чутно як ми проводимо наші спільні ночі.
 - Джейс!  - я відштовхую його від себе і червонію.
 - Ніколи не втомлюся це робити.
 - Що саме?
 - Бентежити тебе.  Ти така чарівна з рум'янцем - не передати словами!
Він схвилював мене своїми словами тому я несвідомо закушую губу, чим ще сильніше дражню Джейса.
 - Цю звичку я теж обожнюю.  Коли ти так кусаєш свою спокусливу пухку губку, я не можу відірвати погляду від неї і думаю тільки про те як би тебе поцілувати.
Це викликає у мене посмішку.  Джейс ніколи не скупиться на компліменти, а якій дівчині це може не сподобатися?
 - О, доброго ранку, Елі!  - з-за рогу показується Рік.
 - Доброго ранку.
 - Не знав що ти приїхала.  Як життя?
 - Начебто відмінно.  А ти як?
 - Сподіваюся теж.  Джейс вже розповів, що я збираюсь їхати?
Джейс моментально похмурніє, але щоб не засмучувати брата відвертається, роблячи вигляд що зайнятий розкладанням чистих речей.
 - Так.  Дуже за тебе рада!  Сподіваюся у тебе все налагодиться!
 - Дякую.  До речі не хочеш сходити сьогодні зі мною в один магазин?
Джейса це інтригує.  І він вклинюється в розмову.
 - В магазин?
 - Так.  Хотів попросити Елі допомогти з вибором.  Мені потрібно прикупити пару ліцензійних дисків для роботи, в яких з моїх знайомих розбирається тільки вона.  Ну так, ти не проти типу?  - Слово «типу» так типово для Ріка, я вже було подумала що він перестав використовувати подібні вирази.  Я посміхнулася і кивнула.