Між світлом і думкою.

Збувся.

Одного разу я загадала тебе —
не вголос, не на зірку,
а тихо, десь між подихом і серцем.
Без імені, без чітких рис,
просто бажання:
щоб хтось був… справжній.
І ти збувся.
Не так, як у мріях, а краще —
живий, теплий, недосконалий.
Такий, що з’являються усмішки
і зникають сумніви.
Я не знаю, чи це магія, чи випадковість,
але факт залишається фактом:
я загадала — і ти став реальністю.

Лірія Маєр

Подобається

#275 в Різне
#10 в Поезія

У тексті є: філософія, вірші

Відредаговано: 27.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись