Між світлом і думкою.

Вбий у собі почуття, поки вони не вбили тебе...

Вбий у собі почуття… — так шепоче холодний розум,
коли серце горить до попелу, коли біль стає грозою.
Так легко стати каменем, мовчазною стіною ночі,
і більше не відчувати — ні раю, ні власної крокви.
Та пам’ятай: коли ти гасиш вогонь — ти гасиш і світло.
Коли вбиваєш відчуття — вмирає не біль, а твоє небо.
І серце, звільнене від мук, стає пустелею без вітру,
де вже немає кого врятувати… і нічого втрачати.
Тож не вбивай — навчися виживати.
Не рубай живе — навчися тримати.
Бо тільки той, хто відчуває, може падати — і знов вставати.

Лірія Маєр

Подобається

#1080 в Різне
#179 в Поезія

У тексті є: філософія, вірші

Відредаговано: 27.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись