Між світлом і думкою.

Вона дивна, але дуже навіть мила.

Вона дивна…
мов тінь, що танцює на стіні
уночі, коли світ спить.
Вона говорить рідкісними словами,
наче таємними ключами від чужих сердець.
І сміх її — неочікуваний,
ніби пролітаюча зірка,
що зупиняє час.

Але дуже навіть мила.
В тих маленьких рухах, у недбалій зачісці,
у погляді, який одночасно кличе і відлякує.
Вона змушує забути правила,
підкорює хаосом своєї простоти,
і в ній є тепло,
якого не знайдеш у звичайних усмішках.

Дивна, як ніч без місяця,
але мила, як перший промінь сонця після бурі.
І саме ця протиріччя
робить її незабутньою.

Лірія Маєр

Подобається

#625 в Різне
#54 в Поезія

У тексті є: філософія, вірші

Відредаговано: 27.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись