Між світлом і думкою.

Ніжна небезпека.

Вона небезпечна,
але так ніжна —
ніби в її руках
поєдналися два світи.

Грація кішки,
що ступає тихо,
але кожен її крок
здатен залишити слід
глибший, ніж кіготь.

І диявольська душа,
у якій полум’я
не спалює,
а притягує,
змушує дивитися довше,
ніж варто було б.

Вона усміхається м’яко,
але в очах — прірва,
солодка, як гріх,
і темна, як правда.

Ніжність у ній — не слабкість,
а вибір.
Небезпека — не загроза,
а природа.

Вона та,
що здатна зцілити дотиком
і зруйнувати поглядом.
Та, що пахне тишою
і бурею водночас.

Ніжна.
Небезпечна.
Незабутня.

Подобається

#625 в Різне
#54 в Поезія

Відредаговано: 27.12.2025