Вступ.
Три вічності.
Вона бачила любов у порожніх серцях.
Be your first choice. Будь своїм першим вибором.
Memories. Ouch.Спогади. Ауч.
Never sacrifice your peace of mind. Ніколи не жертвуй своїм спокоєм.
Let their actions talk. Нехай говорять їхні дії.
Я хотіла бути щасливою, а не сильною.
Не в усіх таке серце, як у тебе.
Справжня впевненість.
Зроби — а потім думай.
Моєму Чоловікові.
Коханому.
Уміння тримати слово.
Ніжність. Сексуальність. Жіночність.
Все буде добре — але дату краще не уточнювати.
Битва всередині.
Клуб змішаних емоцій.
Вихід завжди є.
Сумна історія повторюється двічі.
Все збудеться, варто тільки розхотіти…
Кінець сильної особистості.
Гірша, ніж здається.
Ввдпускаю.
Стрибай.
Не провокуй.
Коли світ біля твоїх ніг.
Треба ж, як!
Ніжна небезпека.
Справжня.
Ті, поруч з ким дихається легко.
Своя думка.
Як далеко ти готовий зайти, щоб стати найкращим?
Єбанутий характер, але гарні очі.
Я, звичайно, можу нормально поводитися…
Вона дивна, але дуже навіть мила.
Дівчинка з очима з синього льоду.
Іноді люди дуже багато думають…
Вона — не просто подруга.
Вона була книгою… а я не вмів читати.
Бери від життя найкраще.
Всі різні — всі рівні.
Магія моменту.
Ми будемо забутою епохою — і по х*й.
Життя складається не з часу…
Я — дівчина. Мені можна.
Не переставай мріяти.
Я — не подарунок… але і свято не кожен день.
Сумних людей ніхто не любить. Це аксіома.
Порівнюй лише з собою.
Щасливе життя.
Вбий у собі почуття, поки вони не вбили тебе...
Пізній синдром невиговореної грубості.
Вона була доброю коброю.
Вона прийшла не сваритися — вона прийшла знайти тишу.
Не змінюйся.
Дякую тобі.
Збувся.
Не поспішай.
Ця дівчинка може все.
Себе не знаходять, себе створюють.
Кордони існують тільки в нашій голові.
Я не янгол, але й не свята.
За страхом ховається воля.
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Вихід завжди є.
Вихід завжди є — навіть коли здається, що стіни стискають повітря, а світло за дверима — лише ілюзія спокою.
Двері завжди відчинені. Просто іноді ми боїмося зробити крок, бо не знаємо, що буде далі, і тримаємось за біль, як за доказ того, що ще живі.
Але вихід — не втеча. Це вибір. Це тихе «я більше не можу так», яке раптом перетворюється на силу.
Бо щирі двері — не з дерева і не зі скла, а з рішучості серця. Вони стоять там, де ти нарешті кажеш собі правду.
І варто лише торкнутися ручки — світ починає дихати інакше. Стає простіше. Стає тепліше.
Вихід завжди є. Тільки він не назовні. Він — у тобі.