Між світлом і думкою.

Вихід завжди є.

Вихід завжди є —
навіть коли здається, що стіни стискають повітря,
а світло за дверима — лише ілюзія спокою.

Двері завжди відчинені.
Просто іноді ми боїмося зробити крок,
бо не знаємо, що буде далі,
і тримаємось за біль,
як за доказ того, що ще живі.

Але вихід — не втеча.
Це вибір.
Це тихе «я більше не можу так»,
яке раптом перетворюється на силу.

Бо щирі двері — не з дерева і не зі скла,
а з рішучості серця.
Вони стоять там,
де ти нарешті кажеш собі правду.

І варто лише торкнутися ручки —
світ починає дихати інакше.
Стає простіше.
Стає тепліше.

Вихід завжди є.
Тільки він не назовні.
Він — у тобі. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше