Між світлом і думкою.

Клуб змішаних емоцій.

Ласкаво просимо —
у клуб змішаних емоцій,
де усмішки пахнуть сумом,
а сльози мають присмак кави без цукру.

Тут кожен сидить поруч
із власним «вчора» і «можливо»,
сідає за стіл навпроти себе
і питає: «Як ти?» — не чекаючи відповіді.

Ми тут не шукаємо істин —
ми просто дихаємо між ними.
Сміємось над болем,
плачемо від ніжності,
мовчимо, коли хочеться кричати.

У цьому клубі — все дозволено:
плакати з усмішкою,
любити, навіть коли болить,
йти, навіть коли хочеться залишитись.

Ми збираємось щовечора,
без афіш і без адрес,
щоб нагадати собі:
суперечності — теж частина краси.

Бо хто сказав, що треба бути цілим?
Може, краще — бути справжнім.
І коли в тобі гроза,
а за нею — тиша,
ти все ще людина.
І це — найважливіше.

Ласкаво просимо —
у клуб змішаних емоцій.
Де немає правил,
є лише серце, яке ще б’ється.

Подобається

#1090 в Різне
#183 в Поезія

Відредаговано: 27.12.2025