Між світлом і думкою.

Зроби — а потім думай.

Якщо хочеш щось зробити —
не замислюйся над наслідками.
Інакше ніколи не зробиш.

Думки — це кайдани,
що лягають на крила перед злетом.
Ти зважуєш, рахуєш, боїшся —
і втрачаєш момент,
у якому живе справжнє життя.

Сумніви тихо шепочуть:
«А раптом не вийде?»
А серце відповідає:
«А раптом — саме це і є шлях?»

Світ не належить тим,
хто все продумав.
Світ належить тим,
хто зробив крок, навіть коли тремтіли руки.

Бо наслідки завжди будуть.
Але жаль — теж наслідок.
І він найважчий.

Тож не чекай правильного моменту.
Не шукай гарантій.
Роби.
Дій.
Живи.

Бо, зрештою, помиляються всі —
але лише ті, хто діє,
мають шанс відчути,
що таке бути справжнім.

Подобається

#632 в Різне
#55 в Поезія

Відредаговано: 27.12.2025