Дякую тобі за досвід. За рани, що навчили мовчати, за тишу, у якій звучали істини, яких не чути серед галасу.
Дякую за втрати — бо саме вони показали, що не все, що зникає, було справжнім.
Але я хотіла бути щасливою, а не сильною. Хотіла спокою — не боротьби, тепла — не випробувань, обіймів — а не уроків.
Я мріяла про місце, де не треба доводити, що я варта любові. Де просто можна бути — без тягаря очікувань, без постійної готовності вижити.
Та, мабуть, щастя не приходить до тих, хто ще не впав на коліна перед власною правдою. Бо сила народжується не з перемоги — а з прийняття.
Тепер я усміхаюся тихо. Не всім, не завжди — але щиро. Я більше не вірю гучним словам, та вірю у прості речі: в погляд, що не судить, в долоні, що не відпускають, у вечірнє світло, що нагадує — життя триває.
Я хотіла бути щасливою, а не сильною. Але, мабуть, справжнє щастя — це і є спокійна сила, що живе у серці, коли ти нарешті дозволяєш собі бути собою.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
