Глава XIV

Глава XIV

       Вона чекає на своє нове тіло століттями…  

       Всі ці роки бути замкненою в одному невеличкому клаптику землі — хтось інший вже б збожеволів, але не вона й її знайомі — останні живі демони минулої версії пекла.  

       За цей час можна вже було й забути своє ім'я, якби не нагадування самій собі його. Це ім' я немов титул, немов мітка, неначе воно належало їй завжди, але, насправді, колись, вона відібрала його в попереднього власника перемігши його в чесному поєдинку — довела свою силу лиш одним легким боєм… Зараз це її забавляло, як такий слабак міг називатися Модеусом? Вона не могла жати на це відповіді скільки б не думала над цим, хоча це не мало турбувати її, алепотрібно було вбивати час.  

       Модеус знову згадала минуле, як все сталося і чому так закінчилося: 

       Раніше пекло уособлювало собою тринадцять територій — смертні їх називали колами пекла.  

       Кожна територія належала одному верховному демону — він міг робити на цій території все, що завгодно — це нагадувало пісочницю, але під твоєю дбайливою опікою були душі грішників. Вони переживали жахливі муки і їх крики донисились до самого серця верховної тринадцятки. Ці муки змушували душі зробити вибір: покаятися і мати шанс переродитися в світі людей, або прийняти біль і переродитися в демона, також ці страждання робили керівника цих людей сильнішим, тому — це мало сенс.  

       Точно, вона відхилилась від теми,то чому ж пекло змінилося і майже всі її знайомі померли? Все просто, як крапля води — війна світів. 

       "Коли небеса впали на землю, а земля розійшлася під ногами" — здається так казали смертні.  

       Всі душі проходили через небеснтй суд, а вже тоді відправлялися в пекло, але за тридцять років в нижньому світі не з'явилось жодної нової неприкаяної душі і це змусило насторожитися тринадцятку, згодом вони дізнались, що янголи почали відправляти в небуття грішниківі залишати тільки святош. Чому вони так зробили? Все ще очевидніше, хотіли знищити повністю пекло залишивши тільки рай, тому тринадцятка зібрала всі сили і напала першою, звісно, за тридцять років чаша сили нахилилася в сторону ангелів і вони перемогли цю війну, від пекла нічого не залишилося окрім цієї самої тринадцятки, точніше дванадцятки та чомусь все пішло не за планом і небеса з світом людей почали руйнуватися, тому вони створили цю недолугу копію пекла нашвидкоруч так і не завершивши її й для балансу створили вампірів, які наврядче зможуть щось протиставити їм на протязі всього часу. Ні — це не через їх слабкість, а через те, що вони були немов вівці без пастуха, не знали про існування янголів і небес, а вірили тільки в світ смертних і "пекло".  

       Один з них віддав своє життя аби зберегти інших, він зберіг їх душі і цього було достатньо, хоча, дехто зберіг і своє тіло, але витратив багато сили