А іноді щастя — не щось грандіозне,
Не гучні промови, не сотні подій.
Буває, що пахне воно просто сніданком,
І сонцем, що тихо торкається вій.
Буває, що щастя — це кава на кухні,
Улюблена пісня і затишок стін,
Це ранок, у якому нікуди не треба,
І хтось, хто для тебе залишився рідним.
Це теплі долоні, розмова неспішна,
Відсутність тривоги, спокійний мотив.
Це знати, що день не потрібно долати,
А можна прожити, як ти захотів.
І, може, не треба шукати далекого,
В гонитві за чимось великим щодня.
Бо щастя живе у хвилинах маленьких,
Які ми не вміємо цінувати сповна.
Відредаговано: 09.11.2026