https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1793635606_57.jpeg
Між сиренами і тишею
Поранена душа
Моя душа — поранена, скривавлена,
Стомилась жити й далі повзти.
Вона давно від болю зранена,
І заблукала серед темноти.
Вона втомилась бути надто сильною,
Тримати світ, коли самій болить.
Вдавати, що вона щаслива й вільна,
Коли так хочеться спинитись і пожить…
Та, може, прийде ранок після ночі,
І сонце доторкнеться до її плеча,
І знову відкриються для світу очі,
І спалахне надії знов свіча.
Бо навіть душі, що від болю стомлені,
Колись знаходять сили прорости.
І ті, що довго були зранені,
Ще мають шанс навчитися цвісти.
Відредаговано: 09.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
