«між серцем і заздрістю»

РОЗДІЛ 6. ОСТАННЯ СПРОБА МАРГАРИТИ

Маргарита не відступала. Вона вирішила діяти рішуче: запросила Тараса на «випадкову» зустріч у кафе, де нібито мала важливу «працюючу» розмову. Її план був простий: викликати ревнощі, змусити сумніватися і розірвати наші стосунки.

Я дізналася про це від спільної подруги. Серце стискалося від страху, але всередині з’явилася рішучість. Я не могла дозволити, щоб Маргарита виграла.

Того вечора я зустрілася з Тарасом на мосту, де ми вперше трималися за руки. Він виглядав розгубленим, але мої слова були тверді:

— Тарасе, не слухай її хитрощів. Між нами немає секретів, і ти знаєш, що я належу тільки тобі.

Він глянув мені в очі і посміхнувся, відкинувши сумніви

— Аліно, я зрозумів. Ти моя, і ніхто цього не змінить.

Маргарита намагалася втрутитися, коли ми вийшли разом з мосту, але її погляд більше не мав влади над нашими серцями. Вона зрозуміла: ми сильні разом, і її інтриги безсилі

Тарас притиснув мене до себе, і я відчула, як усі страхи і сумніви розсіюються:

— Разом, — шепотів він. — Завжди разом.

— Разом, — шепотів він. — Завжди разом.

І в той момент я зрозуміла: справжнє кохання проходить через всі випробування, інтриги і ревнощі, і воно завжди перемагає.

Ми йшли рука в руку, а вечірнє місто сяяло навколо. Маргарита залишалася осторонь, але для нас вона стала лише тінню минулого — нічого більше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше