«між серцем і заздрістю»

РОЗДІЛ 3. АЛІНА І ТАРАС

Мене звати Аліна.

І я кохаю Тараса так, як кохають лише раз у житті — без страху, без запасного плану, усім серцем.

Тарас був моєю опорою. Його голос заспокоював, навіть коли світ здавався надто гучним. Коли він брав мене за руку, я відчувала: я не сама. Ми могли мовчати — і в тій тиші було більше любові, ніж у тисячі слів.

— Аліно, дивись на мене, — сказав він одного разу. — Я з тобою. І ніхто цього не змінить.

Я вірила. Хотіла вірити.

Та Маргарита не зникала. Вона з’являлася знову й знову — у повідомленнях, у випадкових зустрічах, у надто знайомому тоні. Вона вміла говорити так, ніби між нею і Тарасом є щось більше, ніж правда дозволяла.

— Тарасе, пам’ятаєш, як ми сміялися тоді? — казала вона, дивлячись на нього ігноруючи мене.

Я стискала пальці, але мовчала. Я не хотіла бути тією, хто влаштовує сцени. Я хотіла бути тією, кого він обирає.

І одного вечора я не витримала.

— Ти бачиш, що вона робить? — тихо спитала я. — Чи я одна це відчуваю?

Тарас зітхнув, узяв мене за плечі й подивився прямо в очі:

— Аліно, послухай. Вона — минуле. Ти — моє тепер і моє майбутнє.

Я притулилася до нього.

Але десь глибоко в серці я знала:

Маргарита ще спробує нас зламати.

Оксана Коновал

Подобається

#4567 в Любовні романи

У тексті є: конфлікт любовний трикутник, юнацький молодіжний роман, легкий трилер інтрига

Відредаговано: 19.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись