8 розділ

Наступного дня в актовій залі медичного університету, де проходила конференція, панувала бадьора атмосфера. Студенти й викладачі заповнювали зал, обговорюючи між собою майбутні виступи.

   Євген, одягнений у чорну сорочку та класичні штани, виглядав стримано, але водночас брутально — чіткі лінії одягу підкреслювали його впевненість. Він сидів у першому ряду, очікуючи своєї черги.

   На сцені виступали спікери, кожен представляв свої дослідження. Теми варіювалися від нових методів діагностики до біомедичних інновацій. Коли власне настала черга Жадана, він піднявся на сцену та налаштував презентацію. Він обрав тему, пов’язану з гастроентерологією. Його доповідь стосувалася "Впливу стресу на шлунково-кишковий тракт", що було актуально не лише для лікарів, а й для кожного, хто стикався з проблемами травлення.

   — Ми живемо в епоху постійного стресу, — почав Жадан, демонструючи слайд із порівнянням рівня захворювань ШКТ за останні 20 років. — І це не минає безслідно для нашого організму. Хронічний стрес викликає спазми, змінює кислотність шлунку, порушує мікрофлору кишечника. А тепер питання: скільки з вас хоч раз у житті відчували біль у шлунку після нервового дня?

   Частина аудиторії усміхнулася, кілька людей коротко обговорювали це питання між собою.

   — Ось у чому суть. Ми звикли ігнорувати ці сигнали, поки не стає занадто пізно для лікування, — продовжив Жадан.

   Його презентація містила нові дослідження про зв’язок між психосоматикою та гастроентерологічними патологіями. Він говорив про синдром подразненого кишечника, гастрити, навіть виразкову хворобу, пояснюючи, як кортизол та адреналін впливають на слизову оболонку.

   — Сучасна медицина вже довела, що лікувати лише шлунок – недостатньо. Необхідно працювати з нервовою системою пацієнта, змінювати підхід до способу життя.

   Коли він закінчив, аудиторія активно обговорювала почуте. Жадан відповідав на запитання про роль дієти, зв’язок із генетичною схильністю та навіть можливість застосування медитації для лікування.

   Євген, який слухав із перехрещеними руками, зрештою кивнув:

   — Ну, це було непогано. Майже змусив мене задуматися.

   — "Майже"? — хмикнув Жадан.

   — Ти ж мене знаєш. Я більше за холодний підхід – аналізи, діагностика, цифри.

   — От тому ми і хороша команда.

   Лоліта вийшла на сцену, і одразу ж привернула до себе увагу. Її впевнений крок, чарівна усмішка та стильний вигляд не залишили байдужими навіть найсерйозніших слухачів. Вона вмить створила атмосферу, де кожен із присутніх з перших слів відчув, що тема буде цікавою та важливою.

   — Добрий день, колеги! Сьогодні я хочу поговорити про тему, що є основою здоров'я кожної людини, — ендокринну систему. — її голос був спокійним і чітким, але від нього немов струменіла енергія.

   Вона почала з основ, пояснюючи важливість гормонів у нашому житті, адже саме ендокринні залози керують численними процесами в організмі. Лоліта мала неймовірний талант робити складні медичні терміни доступними і зрозумілими для всіх, від студентів до досвідчених лікарів.

   — Гормони, як маленькі сигналізатори, спрямовують роботу організму, від стресу до метаболізму. Уявіть, що ви керуєте великою корпорацією, де кожен департамент — це орган. І вашою головною задачею є правильно налаштувати всі ці департаменти, щоб вони працювали синхронно.

   Її порівняння було настільки наочним, що навіть деякі з присутніх подивилися на це по-новому. Лоліта продовжувала:

   — Але що відбувається, коли ці сигнали починають збиватися, як наприклад, при дисфункції щитоподібної залози або наднирників? Насправді, це може призвести до серйозних порушень у всіх функціях організму.

   Вона далі пояснювала, як гормональний дисбаланс може призвести до різноманітних захворювань — від безпліддя до цукрового діабету і навіть проблем з психічним здоров'ям. Лоліта швидко переходила від теоретичних основ до практичних прикладів, наводячи статистику і клінічні випадки.

   — Звичайно, до цієї проблеми не можна підходити без досліджень. Останні наукові досягнення показали, як навіть невеликі порушення можуть впливати на наше самопочуття, тому важливо приділяти увагу не тільки зовнішнім факторам, а й нашій гормональній системі.

   Поки тривала презентація, Євген помітив, як слухачі уважно стежать за кожним її словом. Вона вмить змогла зацікавити і навіть схвилювати аудиторію, оскільки ця тема стосувалась кожного. Лоліта скоріше давала присутнім майстерний урок, а не звичайну академічну лекцію. 

   — Підсумовуючи все сказане, хочу зазначити, що ендокринна система — це як міст між фізіологічним і психологічним здоров’ям. Не можна недооцінювати вплив гормонів на наше самопочуття та настрій. І пам’ятайте: гармонія в організмі — це гармонія в житті.

   Після її виступу зал вибухнув аплодисментами. Лоліта посміхнулася, вдячно махнувши рукою, в бік слухачів, але в її очах все одно з'явилася маленька, але виразна нотка втоми. Євген спостерігав за нею, думаючи про те, скільки їй довелося вкласти в підготовку цього виступу.

   — Ну що, як тобі? — Жадан запитав, відразу ж скинувши погляд на Євгена, який був очевидно вражений.

   Євген коротко кивнув: — Неймовірно. Вона вміла тримати увагу, це точно.

   – Поб’єш її? –Запитав друг, знаючи що відповіді так і не отримає. 

   За кілька хвилин, оголосили останнього спікера сьогоденного виступу: 

   Його тема — "Серцево-судинні захворювання: сучасні підходи до лікування та профілактики".

   Після короткого привітання, Євген піднявся на платформу, налаштовуючи свою презентацію. На мить, він зупинився, окинувши залу поглядом. Не мало значення, яка тема була обрана на сьогодні. Ніхто навіть не дивився на нього, оскільки люди досі обговорювали зірку минулого виступу. З подібним в житті – хлопець стикався рідко, проте після Лоліти, він саме цього і очікував.