"Між рядками поглядів"
Епілог: “Рік потому”
Кав’ярня біля вокзалу, в якій завжди пахло ваніллю та новими книгами, стала для Аліни улюбленим місцем. Вона сиділа за вікном, дивилася на місто, яке колись здавалося чужим, а тепер — рідним.
На столику — її ноутбук. На екрані — сотні коментарів під новим відео:
“Ти змінила моє життя.”
“Після твоїх слів я наважилась бути собою.”
“Дякую за твою щирість…”
Аліна усміхнулась. Її канал став простором, де голос кожного був почутий. Вона не ховалась — навпаки, стала тим світлом, яке шукала колись сама.
У двері кав’ярні увійшов Данило — з квітами і усмішкою, яка завжди була трохи несподіваною. Він сів поруч і обійняв її легко, але впевнено.
— Уявляєш, — сказала вона, — сьогодні рівно рік, відколи я вийшла на сцену.
— І весь світ почув тебе, Аліно, — відповів він, — але найголовніше… ти почула себе.
Вона кивнула. В її очах більше не було страху. Лише глибина.
Бо життя не змінилось миттєво. Але вона змінилася — і це було найцінніше.
---
#7151 в Любовні романи
#2860 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 08.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
