"Між рядками поглядів"

Розділ 16: “Повернення Данила”

З ним вона не бачилась з моменту виступу. Він писав — коротко, підтримуюче. Але вона не відповідала. Їй потрібно було пережити все самій.

А потім він з’явився. Просто на порозі її гуртожитку. У джинсах, куртці, з кавою в руках.

— Привіт. Я... не знаю, чи ти рада мене бачити. Але я — прийшов. Бо не можу мовчати.
— Чому зараз? — запитала вона.
— Бо раніше я бачив тебе, але не бачив справжню. А тепер… я бачу. І хочу бути поруч.

Вона довго мовчала. А потім тихо сказала:

— Я не та дівчина, яка колись чекала твого погляду. І не впевнена, що мені потрібна казка. Але, можливо, я готова на щось справжнє. Без ролей. Без масок.


---




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше