Між рядками недописаних листів

Розділ 9

Млин був майже повністю розвалений. Вітер проходив крізь його отвори, навіть найдрібніші, немов через губи, що шепочуть про якісь таємниці. Дошки були почорнілі, деякі ще зберігали сліди обгорілих країв. Вони немов були сповнені жахіть, пережитих в ті страшні роки. У середині – холодна тиша. Справжня. Жива. Що супроводжувалась відчуттям сирості та пилюки.

     Жінка ступила всередину. Підлога скрипіла, була вогкою, десь лежав сніжок, що залітав через отвори. Зліва від входу – стара бочка, накрита ганчір’ям, старим, посохшим, гнилим. У куті – поломана лава. На підлозі фанерна скринька. Вона була неповністю закрита, і крізь її вже гнилуватий отвір було видно якийсь згорток.

     Олена рушила до скриньки, та стряхнувши ганчір’ям з неї пил і грязь – відкрила її. Всередині неї був зошит, що обгорнутий у полотно. Сторінки якого вже були потріскані, десь порвані, з вицвілим чорнилом. Лише ближче до середини жінка змогла розібрати написане:

«11 лютого. Ми тут. Вогню немає – бо побачать дим і зрозуміють де ми. Їмо сухі хлібці. Лукасу болить плече, нестерпно. Але попри це він тримається, дивиться на мене постійно і стверджує, що радий. Бо я поруч. А я мовчу. Бо страх сказати: «я теж», з’їдав мене зсередини все дужче».

«12 лютого. Він учить мене своєї мови. Я вчу його української. Ми складаємо речення. Я кажу: «Ми живі», а він каже: «Wir sind zusammen»(«Ми разом»).

Це були не просто нотатки. Це був голос. Той, що лунав вдома, на горищі. А тепер він звучить не лише в будівлях чи в місцях, а і в Олені. Її пальці тремтіли, а серце вилітало з грудей, коли вона торкалась сторінок. Її страх поступово відступав. На його місце ставало нове відчуття. Чи ба більше – присутність. З цього часу Олена вже не була сама. Ні. Поруч з нею була вона.. Ганна. Та, чию історію зачепила жінка. Та, чия історія вже належить не двом людям.. Цю історію повністю поглинула вже Олена. І це назавжди.

     Ще декілька годин жінка намагалась розібрати написане, але погода ставала все гірше. І Олена вирішила забрати зошит з записами додому, і в спокійній атмосфері вже знайти відповіді на свої питання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше