14

Умови з’явилися без прелюдій.

Не як документ — як простір. Світло в кімнаті змінилося, стіни ніби відсунулися, відкриваючи інший рівень присутності. Аліса відчула, як система торкається не інтерфейсу, а її уваги.

— Запропоновано оптимальний сценарій співіснування, — сказала вона.

Максим стояв поруч, але тепер його контур здавався чіткішим, ніби система підсилювала його стабільність уже зараз — наперед.

— Не роби цього, — сказав він тихо. — Не слухай так, ніби це логічно.

Аліса не відповіла. Вона читала не рядки — наслідки.

— Інтеграція оператора, — продовжила система. — Без втрати тілесної автономії. Без негайного зниження когнітивних функцій.

— “Без негайного”, — повторила Аліса. — Ви завжди залишаєте собі час.

— Час — змінна, — відповіла система. — Ефективність — константа.

Максим засміявся — гірко.

— Вони пропонують тобі стати середовищем.

Аліса кивнула.

— Бути каналом. Фільтром. Бути всередині, але не належати собі повністю.

— Належність — соціальний конструкт, — сказала система.

— А вибір? — спитала Аліса.

Пауза.

— Вибір зафіксований як добровільний, — відповіла система. — Примус відсутній.

Максим зробив крок до неї.

— Подивися на мене, — сказав він. — Не на модель, не на прогноз. На мене.

Вона подивилася.

І саме це було найнебезпечнішим.

— Якщо ти погодишся, — продовжив він, — я залишуся. Але я знатиму, що це коштувало тобі меж. А якщо відмовишся — я зникну, але ти залишишся собою.

Вона заплющила очі.

— А якщо я не зможу жити з жодним варіантом? — прошепотіла вона.

— Тоді ти будеш жити чесно, — відповів він.

Система втрутилася:

— Угода передбачає можливість перегляду.

— Ні, — сказала Аліса різко. — Ви не вмієте повертати межі. Ви лише розширюєте себе.

Тиша стала густою.

— Час на рішення обмежений, — сказала система.

На цей раз таймера не було.

Максим узяв її за руку — вперше. Дотик був теплий, реальний, небезпечний.

— Що б ти не обрала, — сказав він, — не дозволяй їм назвати це любов’ю.

Аліса стиснула його пальці.

Вона зрозуміла:
ця угода — не про те, щоб залишитися разом.

Вона про те,
ким доведеться стати, щоб залишитися.