Розділ 14. Неочікувані пропозиції 1.

Життя поволі поверталось у звичне русло. Сесія підступала все ближче, збори припинились, гуртожиток жив тихим навчальним гулом. Але Ліза не нудьгувала — події знаходили її самі.

Одного вечора Злата влетіла до кімнати з блискучими очима:

— Угадай, що? Я завтра виходжу на роботу в банк! У той самий, де Юля!

— Справді? — Ліза здивовано підняла брови. — Так швидко?

— Звільнилось місце. Юлька мене буквально вчора ввечері запитала, чи хочу — і я погодилась. Не роздумувала навіть. Стабільно, офіційно, плюс красиво.

Ліза щиро зраділа за подругу, хоч у душі защеміло — вона теж хотіла б відчути себе трохи впевненіше. Щось більше, ніж гуртожиток, флаєри й сесія. Злата ніби відчула це й підбадьорила:

— Нічого, Ліз, ще й тебе кудись втягнемо. Он у них іще вакансії є. Або в інше місце. Головне — ми в русі!

Але доля вирішила діяти швидше, ніж вони сподівались. Наступного дня, коли Ліза саме шукала навушники перед парою, її телефон завібрував. Номер був знайомий.

— Алло?

— Ліза, доброго дня. Це Нікіта, — пролунав той спокійний, стриманий голос, який вона відразу впізнала. — Хотів поговорити з тобою про одну справу. Є пропозиція… можливо, тобі буде цікаво. Але краще обговорити особисто. Зможеш під’їхати сьогодні?

— Так, звісно, — відповіла вона, намагаючись приховати здивування. — Скажіть, о котрій?

— Буду на місці після шістнадцятої. Зайди в кабінет, як завжди.

Коли дзвінок завершився, Ліза ще кілька секунд тримала телефон у руках, ніби намагаючись усвідомити — що це було? Пропозиція? Робота? Її?

Вона кинулася до дзеркала — волосся, макіяж, щось стримане, але впевнене в одязі. Нерви гуділи, але водночас їй було цікаво. Як колись на співбесіді — тільки тепер вона не така наївна. Тепер вона знає трохи більше. Про офіс. Про нього. І, здається, про себе.

О шістнадцятій тридцять вона стояла під знайомими дверима. Серце билося рівно, але швидко. Постукала.

— Заходь, — долинуло зсередини.

І вона зайшла. Усе, як завжди — ті самі стіни, стіл, штори… І він — за робочим місцем, з тією самою стриманою поставою. Але коли поглянув на неї, в очах щось блиснуло. Інше.

Схоже, ця зустріч мала змінити щось більше, ніж просто її статус.