«між роботою і почуттями»

Розділ 8. Балконна філософія

Ближче до півночі всі розбрелись по кімнатах. Хтось готував презентацію, хтось готував локшину. Гуртожиток заспокоївся. Але на балконі кухні світилось вікно і дві фігури з сигаретами.

Злата і Ліза стояли, обпершися ліктями об холодний підвіконник.

— Ти помітила? — затягнулась Злата. — Вони нас поділили.

— Ще й як, — відповіла Ліза. — Мені Нікіта не дуже. А тобі Вадим?

— Ну… симпатичний. Але не мій типаж. Він якийсь, знаєш… прилизаний. А я люблю з шрамами на серці.

— Тобто бандитів?

— Ні, просто реальних. А не глянцевих. — Злата видихнула дим.

Вони мовчали кілька секунд, дивлячись на ліхтарі у дворі.

— А ти з Нікітою як? Він на тебе так дивився…

— Та мені здалося, він просто репетирує нову роль. “Солідний менеджер. Погляд на проникнення”.

Злата розсміялась.

— Як буде — так і буде, — сказала вона. — Але якщо вони нас реально розділили — то хай не думають, що все під контролем.

— Ну-ну, — підморгнула Ліза. — Ми ще поділимось. І хлопцями, і долею.

— І чипсами.

Обидві розсміялись, затягнулись востаннє й загасили цигарки.

Гуртожиток засинав, але у цих двох у голові вже починалась нова історія. І вона, як завжди, обіцяла бути цікавою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше