«між роботою і почуттями»
Розділ 2. Тиша з ароматом влади
Ми мовчки заповнювали анкети. Злата щось жувала губами, блукаючи поглядом по запитаннях. Я писала чітко, не відриваючи очей, хоча все ще відчувала присутність Нікіти — поруч, мовчазну, але важливу.
Двері раптом прочинилися.
У кімнату увійшов інший чоловік. Такого типажу не забудеш. Високий, зухвало привабливий. Світлі очі, що одразу ковзнули по кімнаті — на мене, на Злату. Потім — короткий погляд на Нікіту.
Він не поспішав. У його ході було щось від хижака — спокій, розслабленість, сила. Він був у світлій сорочці, трохи розстебнутій зверху, з рукавами, закоченими до ліктів. Чорне волосся злегка спадало на лоба. Його посмішка була майже непомітною — ледь згорток куточків губ.
Він нічого не сказав. Просто подивився.
— Це Вадим Андрійович, мій партнер, — спокійно представив Нікіта. — Він теж відповідає за найм.
Вадим коротко кивнув, не зводячи з нас погляду.
Його очі ковзнули по мені, зупинилися, наче щось вичисляли. Я відчула, як по спині пішов холодок. Це був не погляд хлопця на вулиці. Це був погляд чоловіка, який точно знає, чого хоче.
Нікіта злегка підвів брову:
— Продовжуйте.
Ми знову опустили очі в анкети. Але атмосфера в кімнаті вже змінилась.
Тепер тут було двоє. І я вперше подумала — на яку саме вакансію я справді прийшла?
#7094 в Любовні романи
#2877 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
