Розділ 7

Сальваторе

Я сидів у своєму кабінеті, коли на мій телефон прийшло повідомлення від охорони Амалії.

О.:«До міс Авраменко підійшов, якийсь невідомий чоловік. Що нам робити?»

С.М.:«Він загрожує її небезпеці?»

О.:«Так.»

С.М.:«Дійте, але не відпускайте його, відвезете на склад.»

О.:«Як скажете.»

Хто б це не був, тепер він мрець, тому що я не дозволю комусь не так подивитися на Амалію чи її доньку. Робота в офісі була закінчена, проте перед тим, як покинути компанію, я зайшов до своєї сестри.

— Можна? — запитав, зазираючи до кабінету Елла.

— Так, звичайно, заходь, — зайшовши я сів на стілець поруч з нею. — Щось сталося?

— Нічого серйозно, просто завтра прийде Амалія Авраменко, вона стане обличчям ювелірного бренду, — промовив я, дивлячись на сестру.

— Ти зараз серйозно? — запитала дівчина.

—Так, а що? — запитав.

— Ми з SMM відділом вже розробляли план, як її вмовили, а ти так швидко, — було видно, що Елла була в шоці.

— Це все моя харизма, — відповів я. — Тому я думаю ти будеш рада з нею завтра заключити договір, тому що я цього зробити не зможу.

— Добре, ти найкращий, — промовила сестра, після чого я вийшов з кабінету сестри та попрямував на вихід, аби поїхати на склад, щоб поговорити з тим, хто вирішив доторкнутися до мого.

— Куди їдемо? — запитав Роберто.

— На склад, — промовив я, — у нас є деякі справи.

— Що сталося? — не міг зрозуміти друг.

— Дехто вирішив, що може лізти до мого, — пояснив я.

— Що сталося з АМАЛІЄЮ? — він спеціально виділив її ім'я.

— Хтось вирішив, що може чіпати її, — сказав я, вирішивши, що не буду це приховувати від найкращого другу, до того ж він мій капо і повинен бути в курсі всього.

Ми їхали в тиші, хоча напруга в повітрі була відчутною. Роберто мовчав, але я бачив, як його пальці нервово стискали кермо. Він розумів, що це не просто чергова справа, а щось особисте.

Коли ми прибули на склад, двері нам відкрив один із охоронців, який стояв на посту.

— Він у кімнаті допитів, містере Мореті, — повідомив охоронець.

Я кивнув і попрямував у глибину будівлі. Роберто йшов за мною, мовчазний, але напружений.

У кімнаті було холодно, і я відразу побачив чоловіка, прив’язаного до стільця посеред приміщення. Його голова була опущена, але, почувши наші кроки, він підвів погляд. Його очі світилися страхом, хоч він намагався приховати це за маскою зухвалості.

— Які люди, — промовив я дивлячись на Тома Картера.

— Що тобі з мене потрібно? — запитав він. Мені цікаво Картер вдає чи він дійсно дебіл.

— Не вдавай, що не розумієш. Я не думав, що один з моїх людей здатен на щось подібне, — сказав я.

— Але я не знав, що вона належить тобі, — почав Том. — Вона моя колишня, яка зраджувала і зараз коли я побачив її ще й з дитиною впевнений в цьому на всі 100%.

— Вона тобі не зраджувала покидьок, — сказав я та дістав папір на якому була відповідь на найголовніше питання, адже це був тест ДНК, — Це твоя дитина, проте це вже не важливо, оскільки ти все одно більше їх не побачиш, — коли я промовив ці слова, побачив в очах Картера весь спектр емоцій. Від подиву до страху.

— Що? Ц...це мо..я дитина? — наче не вірив почутому сказав покидьок і тільки зараз я згадав про історію зі зґвалтуванням.

— Ах ти ж покидьок, — сказав я та налетів на неї. — Як ти міг зґвалтувати цього янгола? — запитав я.

— Це було давно, — сказав він, ніби це щось змінювало.

Я більше не міг його слухати, тому діставши пістолет, вистрілив в голову.

— Ніхто немає права, так поводитися з нею, — промовив я та вийшов з приміщення.

— Приберіться тут, — віддав я наказ, після чого сів за кермо та,не чекаючи поки буде готова охорона нажав на газ.

Невдовзі я сидів у своєму домашньому кабінеті з ноутбуком в руках, а також склянкою віскі. Я досі не можу заспокоїтись від того, що тільки зараз зрозумів, що цей покидьок зґвалтував її. Взявши свій телефон я відправив повідомлення Роберто.

С.М.:«Мені потрібно щоб ти дещо зробив.»

Р.Б.:«Твій покірний слуга до ваших послуг.»

С.М.:«Дуже смішно. Я хочу, щоб ти відправив букет лаванди Амалії.»

Р.Б.:«Добре, буде зроблено.»

С.М.:«Дякую.»

Далі я продовжив працювати, проте з моєї голови ніяк не йшов образ Амалії, вона просто неймовірна. З кожним днем без неї мені все гірше й гірше. Поки я працював на мій телефон знову прийшло повідомлення, проте воно було не від Роберто. Хоч номер і був зашифрований я все одно зрозумів хто це.

?:«Зустрічаємось завтра о 21:00 в твоєму ресторані.»

Все і більше нічого, проте це і непотрібно було, оскільки я і так зрозумів, що це повідомлення від "Темного альянсу".

Що таке "Темний альянс"?

Це коаліція, яка охоплює всі великі злочинні угрупування США, а саме:

–Нью-Йорк;

– Чикаго;

–Лас-Вегас;

–Філадельфія;

–Бостон;

–Новий Орлеан;

–Маямі;

–Лос-Анджелс;

–Сан-Франциско.

Головою альянсу став Даміан Вальдерс і це його перше засідання в ролі голови, оскільки до цього цю посаду обіймав його батько.

Наступного дня все було розплановано з точністю до хвилини. Підписання контракту з Амалією, підготовка до зустрічі з "Темним альянсом", і головне – контроль за безпекою дівчини та її доньки. Я не дозволю, щоб хоч хтось наважився повторити помилку Картера.