"Між пеклом і серцем "

Розділ 30

Коли Аїд зробив перший крок за межі Пекла, світ тріснув.

Не гримнув.
Не вибухнув.
Він застиг — ніби сам час затамував подих, усвідомивши: король порушує те, що ніколи не порушували навіть боги.

Заборонені брами розкрилися, випускаючи древню темряву. Не демонів — свідків. Тих, хто бачив народження світів і знав, чим закінчуються війни з небесами.

— Повернися, — шепотіли тіні. — Це знищить рівновагу.

Аїд не зупинився.

— Рівновагу знищили вони, — відповів він. — Я лише завершу почате.

---

Олімп відчув його наближення.

Золото померкло. Небо над святими залами потемніло, хоч там не існувало ночі. Боги підвелися зі своїх тронів — уперше не з гордості, а з тривоги.

— Він іде, — пролунав шепіт. — З усім Пеклом за спиною.

— Ні, — поправив інший голос. — Він іде сам.

Бо легіони зупинилися на межі.

Аїд пішов один.

---

Селена відчула це миттєво.

Її серце стиснулося, ніби хтось торкнувся його з іншого світу. Повітря навколо задзвеніло, і світло стало надто різким.

— Він порушив заборону, — сказав один із богів, напружено. — Він обрав тебе замість світів.

Селена повільно підняла голову.

— Він завжди обирав серце, — відповіла вона. — Ви просто не хотіли цього бачити.

---

Коли Аїд ступив на мармур Олімпу, камінь під його ногами почорнів. Його плащ розвівався, корона горіла темним вогнем, а погляд був спокійним — смертельно спокійним.

— Віддайте її, — сказав він. Не як прохання. Як закон.

— Ти кидаєш виклик усім світам, — відповіли йому. — Навіть смертному. Навіть часу.

— Так, — коротко сказав він. — І я виграю.

---

Боги підняли зброю світла.

Небо розірвалося.

Але ще до першого удару Селена зробила крок уперед.

— Досить, — сказала вона.

Її голос не був гучним. Але світ замовк.

— Ви грали нами, як фігурами. Пророцтвами. Жертвами. Але ви прорахувалися.

Вона подивилася на Аїда — і в цьому погляді було більше сили, ніж у всіх небесах.

— Я тут не через страх. Я тут через вибір.