Розділ 69. Вибір

Аліканта

Аліка стільки всього хотіла сказати Кайрену, але їм хтось завадив і затягнув у портал, який викинув її у якесь кругле приміщення без дверей і вікон. Чоловіка ніде не було, як і інших живих людей. Вона підвелася на ноги і обійшла все по колу. Час ішов, але нічого не відбувалося і дівчина починала втрачати терпіння. Зненацька простір розрізало яскраве світло і з’явилася богиня війни і помсти. Аліканта була вражена, бо ніколи не бачила її вживу і так близько.

- Ти порушила присягу! – пролунав її басистий голос. – Визнаєш свою вину?

- Так, порушила, але не шкодую про це, - відрізала дівчина.

- Я повинна покарати тебе, але дам вибір.

- Який?

- Або я тобі стираю пам’ять і ти не пам’ятимеш нічого зі свого життя, зможеш почати все з чистого аркушу і віддано мені служити або пройдеш випробовування і я благословлю твій шлюб із Кайреном. Ти ж останнього хочеш?

- В чому підступ? - зіщулила очі Аліка, ну не вірила вона в благородство богині.

- Незалежно від того виграєш ти чи програєш у випробуванні ти помреш, якщо Кайрен не вибрав тебе. Готова ризикнути? Впевнена в ньому і його виборі?

Дівчина на мить задумалася. Чи міг Кайрен обрати її, якщо йому запропонували такий вибір, чи погодиться ризикнути життям аби бути з нею. Аліка ж навіть не зізналася йому в коханні. Не встигла. Хоча з іншої сторони який сенс життя без нього, ще й і зі стертою пам’яттю? Та краще швидка смерть чим вічне рабство.

- Я згідна на випробовування, - впевнено промовила.

- А якщо Кайрен тебе не обрав, невже готова померти? – намагалась відговорити її богиня, але дівчина була непохитна.

- Я зробила вибір.

Щойно це сказала, як картинка перед очима змінилася і вона опинилася в казематах. Вогке повітря вдарило в ніс, вибиваючи повітря з легень. Вдалині, прикутий до стіни ланцюгами стояв чоловік, з татуюванням змій.

- Хто він? – запитала Аліка, уважно вивчаючи незнайомця.

- Людина, якій ти так хотіла помститися, заради чого присвятила своє життя служінню мені, ще дитиною принесла кровну присягу. Він вбив усю твою родину: матір, батька, дідуся, бабусю та прадіда. Саме він очолив бунт в Логарді і посів трон.

- Звідки він у тебе? – очам своїм не повірила. – Дядько сказав, що вбив його.

- Він обманув, людям це властиво. Обирай або зараз ти мстишся цьому чоловікові, тим самим виконуючи свою мрію або я благословляю ваш шлюб з Кайреном. Вибір лише за тобою.

Аліканта невідривно дивилася на чоловіка, що завдав стільки горя і болю її сім’ї і їй. Ще з десяти років вона уявляла як страчує його, саме заради цього вона пожертвувала своїм життям і якщо її запитати чи змінила б вона своє рішення багато років тому, вона б твердо відповіла б ні. Але зараз на інших важелях терезів стоїть її майбутнє з Кайреном, все, що вона бачила в скелі бажань може справдитися: і одруження і діти, що обіймають її і називають мамою. Чи варта помста цього? Чому ж так складно? Взялася за голову. Відмовляючись від помсти, вона ніби зраджує саму себе, але і пожертвувати щасливим майбутнім не в силі.

- Час вийшов, роби вибір, - пролунав згори голос богині.

Аліка ще раз поглянула на чоловіка, а тоді твердо вирішила. Ні, минуле не варте її майбутнього. Що вона отримає від цієї помсти? Просто досягне своєї мети, але при цьому буде нещасною залишок життя і картатиме себе за цей вибір. Минуле варто лишити в минулому, його вже не змінеш і не повернеш людей, які були тобі дорогі, а от майбутнє ще можна контролювати і побудувати життя, яке вилікує всі рани.

- Я обираю Кайрена, - голосно крикнула, і знову кудись провалилася. Як її вже набридли ці раптові падіння.  

Прийшла до тями у Кайрена в кабінеті, на тому самому місці, звідки їх забрала богиня. Чоловік теж вже повернувся і стояв за кілька кроків від неї.

- Якщо я жива, і ти тут, то ти обрав мене? – розгублено запитала.

Кайрен за мить опинився поруч і міцно обняв.

- Ну звісно обрав, невже ти мала сумніви?

- Але я тобі ніколи не давала надію.

- Не давала, але сподіваюся ти зараз це виправиш, - усміхнувся. – Бо я кохаю тебе понад усе, мені не потрібне життя без тебе, - пристрасно випалив.

- Я давно мала тобі сказати, що також кохаю тебе, але саме поїздка до Логарда остаточно мене переконала, що потрібно не відкладати життя на потім, а ризикувати і бути щасливою.

Чоловік хотів її поцілувати, але дівчина відсторонилася.

- Зачекай, потрібно дещо перевірити.

Оголила передпліччя і побачила, що татуювання богині війни і помсти зникло, Кайрен зроби те саме і його знак також був відсутній.

- Це означає, що богиня скасувала присягу? – прошепотіла дівчина.

- Так, кохана, і благословила наш шлюб. Зараз не надто романтичний момент, але ще довше чекати не можу. Ти вийдеш за мене заміж?

- Так! Сто разів так, - гукнула Аліканта і повисла у нього на шиї.