Розділ 60. Згадала

Аліканта

Спогади накочували хвилями, спочатку найстаріші з дитинства, потім більш нові. Дівчина згадала все, а головне як читати і писати їхнім родинним шифром. Але ще один спогад їй здався надзвичайно важливим.

Маленька Аліка ховається за портьєрою, де мама сказала їй бути, а в кімнаті знаходилися якісь незнайомі люди, з татуюванням змій. Вони голосно розмовляли з її батьком і мамою. Вимагали аби Ліза і Аліканта поїхали з ними. Батько відмовився, і тоді вони погрожували його знищити. Люди пішли, а її мама важко впала на ліжко і залилася сльозами, а тоді підкликала до себе дочку, заблокувала її спогади, і наказала іти до кімнати і не виходити звідти. Але Аліканта не послухала і тихенько втекла через вікно до своїх друзів і саме це врятувало їй життя, бо увечері на будинок напали і вбили її батьків.

Дівчина розплющила повіки і ніби виринула зі спогадів, відразу наткнулася на погляд Кайрена, який сидів у кріслі і уважно за нею спостерігав. Його брови зсунулися і виглядав він надто невдоволено.

- Що сталося? – запитала, хоч і знала що саме викликало таку реакцію.

- Ти ще запитуєш, серйозно? Ти порушила обіцянку і пішла в лабіринт пам’яті сама. Я ж говори, що це небезпечно, якби я вчасно тебе не витягнув, ти б загинула.

- Але все добре, ти мене врятував, дякую.

- Аліко!

Чоловік схопився на ноги і нервово став ходити кімнатою.

- Ти що не розумієш якій небезпеці себе піддала? Для чого потрібна була така терміновість? Не могла до ранку почекати?

- Не могла! Я хотіла нарешті все дізнатися, мене дістали ці безкінечні загадки!

- Ну і як полегшало, коли дізналася?

- Так, мама мені розповідала про бабусю Ріану, навчала мене родинному шифру і як в теорії керувати моїм даром. Тепер я нарешті зможу прочитати ті символи на прикрасах, створю портал на свою другу Батьківщину і навідуюсь туди.

- Що саме тобі розповідала мама?

- Що ти знаєш про королівство Логард? – проігнорувала його запитання.

- Майже нічого, це дуже далеко звідси на схід. Та і королівство дуже крихітне, там колись було повстання, зараз здається повстанців скинуто і монархи повернули собі владу. Чому ти питаєш?

- Тому що тими монархами, яких скинули, був мій прадідусь, а його дочка Ріана моя бабуся, яка втекла до Равалору, коли всю її сім’ю знищили. Люди із татуюванням змій і є тими повстанцями, які знову піднімають повстання, тому вони і шукали мене, мою маму і бабусю аби вбити останніх законних спадкоємиць трону.

- Але якщо ти говориш, що ви останні законні спадкоємиці, то хто тоді повернув собі владу у Логарді?

- Напевно мій дядько. Він був сином бастарда мого прадідуся. І формально не мав права на трон, але мама говорила, що він активно боровся із повстанцями. На нього робили багато замахів, але всі провалювалися.

- Ці люди зі татуюванням змій зараз в Равалорі і вони шукають тебе. Вони спочатку хочуть усунути законну спадкоємицю аби потім полегшити собі зміну влади у Логарді. Ти в небезпеці, Аліко!

- Я знаю, але я хочу знайти ці прикраси, відкрити портал і зустрітися із дядьком, - впевнено промовила дівчина.

- А якщо твій дядько захоче тебе вбити, бо побачить конкурентку. Ти про це думала?

- Думала, але я офіційно відречуся від трону і передам усі повноваження йому. Я ніколи не хотіла бути королевою і не захочу. Ти допоможеш мені? – з надією запитала Аліка.

Кайрен довго не думав і відразу відповів.  

- Звісно, як я можу залишити тебе одну.

- Коли вирушаємо?

- Мені потрібно переговорити з королем, а тобі з королевою, вони повинні знати правду. І тоді вирушимо.

- Добре, але в мене ще є прохання. Мені потрібна брошка із фіолетовим каменем, вона покаже місце де знаходиться ще одна прикраса.

- Гаразд, ти її отримаєш. Приходь сьогодні після обіду в мій кабінет.