Розділ 58. Намітити ціль

Аліканта

Розмову на довго відкладати не стала і відразу після вечері прийшла до Кайрена кімнати. Чоловік її вже чекав, готовий вислухати чергову історію. Почала вона із видіння.

- Мені потрібно знайти усі прикраси, саме вони допоможуть відкрити портал на мою другу Батьківщину.

- Ти знаєш де їх шукати?

- Ні, точніше не всі.

- Розкажи детальніше про ці прикраси, - попросив чоловік.

- Медальйон може спричинити потужний викид енергії і захистити в небезпечній ситуації, а також відкрити портал. Перстень захищає свою господиню від чужого магічного впливу. Не від будь-якого, звісно, але від багатьох заклять і навіювань може вберегти. Браслет допоможе на деякий час стати невидимою. Брошка відкриває завісу минулого, але лише для представників нашої родини. А сережки посилюють слух власниці, дозволяючи чути розмови на великій відстані. Я знаю, що сережки знаходяться в будинку, де я виросла, але його продали. А завдяки видінню дізналася, що браслет захований у скелі бажань. Ти щось про неї чув?

- Так, скеля бажань небезпечна, з неї часто люди не виходять.

- Мама у видінні теж так говорила, але бабуся запевнила її, що я сильна і зможу.

- У цьому не може бути впевненим ніхто. Скеля не випробовує силою чи магією. Вона знаходить найпотаємніші бажання людини і пропонує здійснити їх. Такі спокуси, перед якими майже неможливо встояти. І найстрашніше те, що ти не зрозумієш, де закінчується правда і починається омана. Для тебе все буде реальним: люди, місця, дотики, голоси... Ти житимеш у цій ілюзії

- Я зможу. У мене не так уже й багато бажань у цьому житті, - упевнено промовила дівчина.

- Саме тому тобі буде найважче, - заперечив Кайрен.

Аліканта насупилася.

- Чому?

- Бо найнебезпечніше бажання не те, про яке людина говорить уголос, а те, в існуванні якого вона боїться зізнатися навіть самій собі. У тебе є таке? Можеш не говорити, просто подумай.

- У будь-якому разі мені доведеться туди піти.

- Добре, з цим вирішили, переконувати в протилежному немає сенсу, все одно не послухаєш. Сережки теж дістати зможемо. Залишається перстень. Ти можеш скористатися своїм даром аби знайти його.

Аліка засміялася.

- Ти забув певне, але я не вмію ним користуватися.

- Навчишся. А поки ти ж говорила, що брошка відкриває завісу минулого, так? – уточнив чоловік.

- Ну так, - спочатку не зрозуміла до чого хилить Кайрен, а тоді її осяяло. – Точно! Я можу за допомогою неї дізнатися де перстень. Ну або спробувати.

- На цьому і вирішили. Тоді відкладаємо наші пошуки до повернення в палац, - підсумував чоловік.

- Кайрене, я хочу спробувати знову із лабіринтом пам’яті, можливо щось там важливе побачу.

- Ти впевнена? Пам’ятається, недавно ти мене ледве живцем не з’їла, коли залишилася до ранку в моїй кімнаті. Хочеш ще раз повторити?

- Ні! Ти тільки розбуди мене відразу після того як повернуся у тіло.

- Не обіцяю, - а під вбивчим поглядом Аліки, підняв руки догори. – Добре, як хочеш.

  Аліканта занурилася в медитацію і вже за мить була в лабіринті, кожного разу у неї це виходило все швидше і швидше, майже доведено до автоматизму. Рушила знайомим коридором і опинилася в своїй дитячій кімнаті. Маленька Аліка знову займалася з мамою, сидячи на м’якому килимі.

- Донечко, запам’ятай ці зв’язки, вони допоможуть тобі розшифрувати будь-який текст, навіть якщо забудеш деякі символи.

Дівчинка насупилася, уважно розглядаючи сторінку.

- Але як? Якщо я забуду символ, звідки дізнаюся, що він означає?

Мама взяла перо й намалювала три знаки поруч.

- Подивися уважно. Цей символ ніколи не стоїть після цього. А ось із цим вони майже завжди йдуть разом. Деякі знаки починають слова, інші їх завершують. Вони, як люди. Одні товаришують між собою, інші ніколи не зустрічаються.

Очі дівчинки округлилися.

- То вони мають своїх друзів?

Жінка посміхнулася і кивнула.

- Можна сказати й так.

Вона торкнулася пальцем одного зі знаків.

- Якщо зрозумієш закономірності, тобі не доведеться вчити все напам'ять. Навіть загубивши частину знань, ти зможеш відновити їх самостійно.

Маленька Аліка рішуче кивнула й знову схилилася над пергаментом.

- Я все запам'ятаю.

- Знаю, що запам'ятаєш, - ніжно відповіла мама, прибираючи неслухняне пасмо волосся з її чола. - Але хочу, щоб ти не лише завчала, а й навчилася розуміти. Це набагато цінніше.

- Дивися уважно, - мама посунула до Аліки чистий аркуш. - Найбільша помилка - намагатися вивчити кожен символ окремо. Мова так не працює.

Вона намалювала знак, схожий на ромб із крапкою посередині.

- Цей символ означає «початок» або «джерело». Сам по собі він може мати багато значень.