Розділ 46. Така необхідна підтримка

Аліканта і Алія

Аліканта не стримала тихого схлипу. Вона не чекала ні співчуття, ні розуміння. Прийшла просити про звільнення, а натомість отримала те, чого потребувала найбільше, - довіру та підтримку. Тому розповіла королеві все по порядку. Як спочатку між нею і Кайреном була неприязнь, а потім стали більш дружні стосунки, які, в якусь мить, переросли в кохання. Алія слухала уважно і жодного разу не перебила аби щось запитати. І коли нарешті фрейліна замовкла, то запитала:

- Він тобі зізнався вже в коханні?

- Ні, але робив натяки, що між нами щось відбувається, а тоді я втекла.

- Ну що тут сказати… чоловіки… - промовила королева, а тоді додала: Знаєш, що мені здається? Що зараз Кайрен сидить десь у себе й картає себе не менше, ніж ти. Цілком можливо, він уже встиг вирішити, що все зіпсував, образив тебе й більше ніколи тебе не побачить.

Аліканта здивовано кліпнула.

- Ви справді так думаєте?

- Майже впевнена. Повір мені, чоловіки іноді здатні накрутити себе не менше за жінок. Просто вони дуже рідко в цьому зізнаються.

Дівчина тихо засміялася, вперше за всю розмову.

- Ось бачиш, - усміхнулася Алія. - Ти вже смієшся. А це означає, що все не так безнадійно, як тобі здалося кілька хвилин тому.

- Але що мені тепер робити? - усмішка Аліканти згасла так само швидко, як і з’явилася. - Після того, як я втекла... він, напевно, вирішив, що я його ненавиджу.

- А ти ненавидиш?

- Ні! - надто швидко відповіла дівчина й одразу зніяковіла. - Тобто... звісно, ні. Але… справа навіть не в ньому. Я порушила присягу. Коли мене посвячували в охоронниці, я присягнула перед богинею, що відмовляюся від права створити сім’ю, відмовляюся від кохання й присвячую все своє життя лише службі королівській родині. Саме тому охоронниці ніколи не дозволяють собі закохуватися... А я дозволила. Я навіть не помітила, як це сталося. І тепер... не знаю, чого боюся більше - втратити вашу довіру чи накликати на себе гнів богині. Бо мене чекатиме серйозне випробування від богині, і якщо його не пройду, то загину.

Алія повільно видихнула.

- Тепер я починаю розуміти, чому ти так налякана...

Вона пригадала все, що знала про закони Равалору. У цьому світі магічні клятви були не просто словами, а могли мати цілком реальні наслідки. Та і Кайрен їй трохи розповідав, що фрейліни виховані в закритому військовому пансіонаті найнадійніші охоронниці, тепер вона розуміла чому. Яка жорстокість змушувати зовсім юних дівчат, які ще навіть не встигли пізнати життя, присягати богині, що вони назавжди зречуться права кохати, створити сім’ю, народити дітей. Вони давали цю клятву, ще не знаючи, ким стануть і кого зустрінуть. І найстрашніше полягало в тому, що вибору вже не залишалося.

Алія не могла позбутися думки, що це несправедливо. Вона ще могла зрозуміти обітницю безшлюбності, якщо людина приймає її свідомо, будучи дорослою. Але позбавляти дитину майбутнього ще до того, як вона встигне його уявити... Хіба це можна назвати добровільною клятвою?

Королева вирішила, що обов’язково поспілкується на цю тему з королем, і можливо зможе вплинути на цю ситуацію. Ніхто не заперечував, що майбутніх охоронниць необхідно виховувати сильними, дисциплінованими й бездоганно підготовленими. Нехай вони з дитинства навчаються володіти зброєю, опановують магію, проходять виснажливі тренування й вчаться захищати королівську родину. Але рішення відмовлятися від кохання та сім’ї людина повинна прийняти лише тоді, коли достатньо подорослішає, щоб повною мірою усвідомити ціну такого вибору. Не можна вимагати від дитини клятви, яка визначить усе її життя. Лише доросла жінка має право вирішити, що для неї важливіше - служба чи сім’я. І якщо вона свідомо обере шлях охоронниці, тоді така присяга матиме справжню цінність. Бо буде продиктована не страхом перед наставниками чи богинею, а власною волею.

Алія була майже впевнена, що Каель її підтримає. Він не раз доводив, що готовий переглядати старі традиції, якщо вони виявлялися несправедливими.

Але зараз потрібно було допомогти Аліканті. Яка так сильно нагадувала її саму ще кілька місяців тому.

- Ти зараз нагадуєш мені мене саму.

Аліка здивовано підняла голову.

- Вас?

- Так. Ти думаєш, що ми з Каелем від самого початку легко говорили про свої почуття? - Алія ледь усміхнулася, згадуючи. - Якби ти тільки знала, скільки разів ми неправильно розуміли одне одного і мовчали тоді, коли треба було говорити. Найбільша помилка закоханих - це думати, що інша людина вміє читати думки. Не вміє. Якщо ти мовчиш, Кайрен ніколи не дізнається, що ти втекла не тому, що він тобі байдужий, а тому, що ти злякалася.

- Але як я можу тепер подивитися йому в очі?

- Так само, як дивилася завжди.

- Це не так просто...

- Звісно, не просто. Я не кажу тобі зараз бігти до нього й освідчуватися. Але й не ховайся, не уникай його, а якщо він спробує поговорити - вислухай. Якщо попросить пояснити, чому ти втекла, скажи правду.

- А якщо... якщо він більше нічого не скаже?

Королева лукаво примружилася.