Розділ 27. Просте і логічне рішення

Кайрен

Гнів трохи вщух, коли Кайрен повернувся в кабінет. Потрібно було так багато всього зробити. Викликав до себе голову служби безпеки.

- Негайно заарештуйте графа Моргана і віконта Лемборга, - віддав наказ. – Але тихо, без розголосу, - додав.

- Зробимо, лорде.

- Посилити охорону палацу, особливо в західному крилі, перевірити всіх, хто буде в’їжджати на територію палацу, без винятків.

-  Буде виконано.

Коли двері за ним зачинилися, в кабінеті запала тиша, але вона не заспокоювала, навпаки, тільки підсилювала напругу, що клубочилася всередині, і Кайрен повільно випрямився, провів рукою по волоссю, намагаючись зібратися остаточно, бо попереду було ще одне, не менш складне завдання. Забезпечити безпечну подорож у сусіднє королівство. Відповідь, на надісланий лист, уже прилетіла магічним вісником, король Рейган відкрив для них портали, тому дорога сильно скоротиться, замість кількох тижнів, до пари днів.

Він знову задумався про Аліканту, останнім часом думки про неї займали більшу частину його часу. Завдяки їй розслідування хоч трохи зрушило з мертвої точки. Все таки королева не помилилася, коли обрала її. Аліка смілива, відчайдушна, цілеспрямована, а та слабкість й вразливість, яку вона інколи проявляє зовсім її не псують, а навпаки показують, що пансіонат остаточно не зламав її особистість. Вона все ще людина, а не позбавлений емоцій воїн. Раптом накотило дивне бажання побачити її знову, хоч на мить, але його довелося відігнати, бо Кайрена з доповіддю вже чекав король.

Його Величність зовні виглядав спокійним, майже незворушним, але Кайрен надто добре його знав. Усередині нього вирувала справжня буря -бажання захистити дружину змішувалося з холодною люттю й прагненням покарати всіх зрадників, щоб нарешті повернути спокій у своє королівство.

- Розповідай, - коротко наказав Каель, пильно дивлячись на свого помічника.

Він переповів все: і про допит, і про змову, і про роль Аліканти в цій історії, і про таємний артефакт зв’язку, і про наказ заарештувати зрадників графа Моргана і віконта Лемборга.

- І що ти думаєш про все це? – запитав король.

- Ваша Величносте, я вважаю, що артефакт зв’язку знаходиться десь у палаці. Бо інакше присутнім тут зрадникам було б важко постійно кудись відлучатися, щоб зв’язатися з головним.

- Теж так думаю, - погодився Каель. – Досліди кожен клаптик цих стін і знайди його, Кайрене.

- Буде зроблено, Ваша Величносте.

- Охорону до королеви приставив?

- Так, західне крило тепер посилено охороняється надійними, особисто мною перевіреними, людьми.

- Щодо поїздки в сусіднє королівство, коли все буде готове?

- За п’ять днів можемо вирушати. Але…, - Кайрен зам’явся, вирішуючи чи варто говорити.

- Кажи!

- Ваша Величносте, ця поїздка може бути надто небезпечною, можливо краще відкласти?

- Я думав про це, але уже не вийде, король Рейган нас чекає, а злити його зайвий раз не потрібно. До того ж у нас закінчуються запаси магічної руди, а вона нам потрібна для виготовлення зброї. Невідомо чи вдастя уникнути війни, потрібно до всього бути готовим.

Доводи Каеля були розумними, залишалося лише сподіватися, що дорога пройде спокійно. Залишок дня він просидів над схематичними картами палацу, розмірковуючи, де тут можна заховати артефакт. За цим заняттям його і застала Аліканта. Її бліде обличчя уже набуло фарби, одяг і волосся вона привела до ладу й тепер нічого не видавало події, що трапилася всього кілька годин тому. Проте чоловік все ж запитав:

- Ти як?

- Вже добре, - відгукнулася вона, схрестивши руки за спиною.

- Чому не спиш? Вже пізно, - в його голосі проскочили дивні лагідні нотки.

- Не спиться, - стиснула плечами. – Ти вже допитав їх?

- Так!

- І що вони сказали, якщо не секрет? – вона так на нього дивилася, що чоловік, в цю мить, не зміг би їй ні в чому відмовити.

- Сказали, що зв’язуються з головним через артефакт зв’язку, але де він розташований не знають.

Аліка підійшла ближче і заглянула в папери, а тоді зморщила носика. Кайрен весь цей час невідривно за нею спостерігав, наче намагався прочитати її думки.

- І ти думаєш у пошуках тобі допоможуть карти? – в голосі погано приховувався скепсис.

- А ти що пропонуєш?

Вона відійшла від столу і намотала коло по кабінету усе детально у ньому розглядаючи. Чоловік не підганяв її до відповіді, а терпеливо чекав, що Аліканта врешті скаже. Вона пройшлася ще раз, а тоді різко зупинилася і видала таке, до чого чоловік був абсолютно не готовий.

- Ось ця ваза сюди абсолютно не пасує, вона надто громіздка, займає аж надто багато вільного простору, хоча за задумкою мала навпаки вигідно виділятися на фоні кабінету. А ось ця картина сюди вписується ідеально, наче створена спеціально для цього місця, - філософськи промовила.

Кайрен ошелешено дивився на неї, намагаючись зрозуміти, яке відношення картина і ваза мають до змови і артефакту. Він ніколи не розумів жіночої логіки і схоже не даремно, бо її схоже взагалі в природі не існує. Дівчина підвела на нього погляд і запитала: