Розділ 20. Алія та Каель

Для Алії вживатися в нову роль було складно й незвично. Раніше вона жила звичайним життям, яке ніхто не розглядав під мікроскопом, а тепер її постійно оточували люди, і водночас вона почувалася ще більш самотньою. Їй бракувало близької подруги, з якою можна було б говорити про все на світі й бути впевненою, що та не вдарить у спину, але статус королеви позбавляв її такої розкоші. Бути королевою красиво лише в казках, а насправді це постійна відповідальність і безліч обов’язків.

Тому, коли Каель запропонував їй самій обрати наближену людину, ще й під прикриттям охоронницю, Алія щиро зраділа. Невже поруч з’явиться хтось, кому вона зможе довіряти? Під час вибору вона покладалася не стільки на логіку, скільки на власні відчуття та інтуїцію.

Аліканта… ця дівчина одразу виділилася. Алія відчула це майже миттєво. Вона була розумною, сміливою, не схильною до лестощів, яких королева терпіти не могла, а ще в ній відчувалася легка авантюрність, яка приваблювала. До того ж Алія помітила, яким поглядом дивився на неї Кайрен. Він був зацікавлений. Це було новим. Раніше їй здавалося, що цей чоловік узагалі позбавлений емоцій, але, спостерігаючи за ним збоку, вона зрозуміла, що помилялася. І, звісно ж, Кайрен був проти Аліки. Він боявся, що вона порушить той спокій, який він вибудовував роками, витягне його з власної мушлі й змусить серце битися не лише заради служби й обов’язку.

Чим довше Алія спілкувалася з Алікантою, тим більше переконувалася, що не помилилася. Дівчина проявляла себе лише з найкращого боку. Королева вже встигла випробувати її по-різному. Вона навіть усміхнулася, згадуючи, як у маєтку Ді’Валер навмисне намагалася вивести її з рівноваги постійними питаннями про інтер’єр, змінюючи рішення одне за одним. Хотілося побачити, чи втратить та самоконтроль. Але Аліка залишалася спокійною, хоча її очі щоразу ледь помітно видавали невдоволення, коли Алія спершу питала її думку, а потім усе одно робила по-своєму.

Але, попри всі труднощі, жінка була щаслива, бо поруч із нею був коханий - Каель. Він умів бути ніжним і водночас пристрасним, і після весілля вони нарешті дозволили собі стати по-справжньому близькими. Алія буквально тонула в цих відчуттях, віддавалася їм без залишку, і варто було не бачити його хоча б день, як починала нестерпно сумувати.

І ось, після повернення з її родового маєтку, який зовсім скоро відбудують і який вона згодом зможе передати своєму синові разом із титулом, Каель запросив її на побачення. Як же давно такого не було. Король мав стільки справ, що виділити для неї цілий день здавалося справжньою розкішшю.

Стіл був накритий у саду, і це місце обрали не випадково, бо сад був її місцем сили як носійки Іскри Природи. Найбільш комфортно вона почувала себе саме тут, серед дерев і зелені. Коли вона під руку з чоловіком підходила до альтанки, то всередині все радісно затріпотіло. Навколо все було прикрашено саме так як на їхньому побаченні, ще під час відбору наречених. Тоді правда сталася неприємна ситуація, але можливо саме вона і послугувала тим спусковим елементом розвитку їхніх стосунків.

На столі вже стояли страви, в келихах розлите вино, що у сутінках здавалося майже чорним. Свічки мерехтіли по колу, а на двох кріслах лежали пледи, на випадок якщо Їх Величності змерзнуть.

Каель допоміг їй сісти, а тоді прилаштувався поруч, ніжно поцілував і провів тильною стороною руки по її обличчю.

- Ти в мене така вродлива, кохана!

Вона мимоволі всміхнулася.

- І я тебе кохаю, любий.

Король знову притягнув її до себе, але на цей раз цілував уже не ніжно, а пристрасно, нишпорячи під одягом і бурмочучи, що він надто не продуманий для побачень. Алія лише розсміялася.

- А знаєш, - вона трохи відсторонилася, хоч чоловік продовжував цілувати її шию. – В земному світі жінки носять зручніший одяг, короткі сукні, спідниці… Аххх…, - договорити вона не змогла, бо Каель одним ривком пересадив її до себе на коліна і при цьому продовжуючи уже пестити груди і ключиці.

- Значить пора змінювати моду! – видав він вердикт.

- Я за, але місцеві модниці тебе не зрозуміють.

- Зате чоловіки оцінять, - хихкнув Каель.

- Не думаю, - нахмурилася Алія. – Хіба не чоловіки одягнули жінок в ці скафандри аби вони були слабшими і потребували захисту.

- Мила, ти зараз не про те думаєш, - прошепотів король. – Зосередься лише на мені і тому, що я з тобою зараз зроблю.

Каель поглибив поцілунок, та почав розшнуровувати шнурівку на сукні, чим вибив в королеви з голови усі зайві думки. Філософією вона займатиметься пізніше, коли сумувати на самоті, а зараз потрібно насолоджуватися моментом і споживати десерт перед основною стравою.

Коли з ніжністю було завершено, а одяг приведений до ладу, справа перейшла до вечері. Король підняв кришку на страві і в ніс вдарив різкий запах тушеного м’яса з картоплею. Алія миттю схопилася за кришку і закрила страву назад, чоловік дивно глянув на неї.

- Що сталося? – запитав.

- Мене нудить від цього запаху, - поскаржилася королева. – Давай обійдемося без вечері.

Каель миттю опинився поруч і приклав долоню до її лоба.

- У тебе жар! – сполошився чоловік.

Потім вибіг з альтанки і крикнув охороні: