РОЗДІЛ 4 НЬЮ-ЙОРК

Після короткої, але надзвичайно емоційної розмови з Габі я повернувся назад. Нормальні ангели живуть у Царстві Небесному. У кожного там є своя маленька кімнатка, приблизно два на два метри, і ангели цим задовольняються. У мене теж була своя кімнатка під номером шістсот п’ятнадцять, але я там не жив. Як уже сказала Габі, я злюдився.

Проблема полягала не тільки в тому, що я слідкую за життям людей — за тим, як вони гуляють, як проводять свій час. Я стежу не лише за архітектурою, мистецтвом, політикою чи новинами. Я живу серед людей. Я орендую в Нью-Йорку невелику однокімнатну квартиру. Довелося боротися майже двадцять людських років за те щоб мені дозволили жити серед людей, але моє небесне бюро нарешті схвалило цю оренду. І тепер, як би це не звучало смішно, за оренду моєї квартири, де я живу вже два роки, платить моє бюро. Боже як же я люблю це місто , цих людей,метро,кавярні парки ,  нічне життя і красиві великі хмарочоси,незважаючи на те що його за останні роки Нью Йорк заполонило зло і рядові працівники Люсі, які часто ошиваються в товпах людей. Але є чіткий закон , який нам забороняє воювати один проти одного в тому числі вбивати. Якби цей закон хоча б на один день поставили на паузу, то Нью Йорк перетворився в місиво , яке я недавно бачив в фільмах «Судна ніч». Враховуючи співвідношення сил не в нашу користь, то саме з нас би зробили вітбивну. Дякувати Богу що до верішальної битви є ще час.

Жити серед людей — це дивний досвід. Ти можеш спостерігати їхні радощі і тривоги, чути їхній шум, бачити їхні слабкості, і при цьому залишатися непомітним. Але навіть серед звичайних міських клопотів я отримав несподіваний лист. Небесний лист від Служби Божої, який починався словами:

"Дорогий наш друг, небесний Майкл, у зв’язку з останньою розмовою я, як твій керівник, вирішила тимчасово відсторонити тебе від роботи. Твої сімдесят вісім душ, за якими ти слідкуєш і ведеш у Царство Небесне, ми розподілимо між іншими ангелами. Відсторонення триватиме  рівно тридцять один людський  день. І, враховуючи, що майже місяць ти не будеш працювати на благо Царства Небесного , оренду твоєї квартири ми оплачувати не будемо,і ніякого фінансового траншу зі сторони нашого Божого Бюро ти не отримаєш. Але тебе завжди чекає твоя світла кімната ,яка закріплена за тобою. Кінець листа."

Мої емоції зашкалювали. Щомісяця бюро виділяло мені шість тисяч доларів — на оренду та прожиття. Так, це смішно. Бог створив землю за сім днів, створив безліч чудес, а мені дають лише шість тисяч доларів, щоб жити серед людей у Нью-Йорку. Для когось це багато, для когось мало. Звичайно, хотілося б краще проводити час, але я цінував цей шанс.

Але мене обурило інше. Крім того, що мене відсторонили від роботи, бюро ще й не хотіло оплачувати квартиру на цей місяць. Повернення назад, наверх, не входило до моїх планів. Мені добре серед людей: я добрий, кмітливий, харизматичний і розумний ангел.

Тому я знав, що таке може трапитися, і саме тому щомісяця відкладав по двісті доларів.  Тому Уна даний момент у мене було близько пяти тисяч доларів, тож я міг прожити ще місяць. Або, якщо знадобиться, можу взяти людську роботу, але не хотілося доводити до цього.