Між небом і подихом

215

Через що ти, маленька, пройшла,

Чому серце-кришталь горить?

Чому надія кудись далеко пішла,

Чому тиха душа гірко болить?

Ти ховала у собі життя сльози,

Пробачала завжди чужу печаль.

Та прийшли у життя морози,

І розбився міцний кришталь.

Та уламки в душі знов засяють,

Знову зазвучить давній спів.

Тебе янголи, повір захищають

Від холодних і темних снів.

Усміхнися ти знову світу,

Залиши на землі свій тягар.

Розквітай, наче гілка цвіту,

Збережи навіки чарівний дар.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше