Коли насуне грізна хмара
І небо вкриє сива тінь,
Вона згадається, як чари,
Серед порожніх, тихих стін.
Коли застукають краплини
По шибках темного вікна,
Згадаєш ти, лише її єдину,
Якої поруч, нажаль уже нема.
Згадаєш ти її усмішку
І теплі дні, що відцвіли.
Вона пішла давно у казку,
Де ви щасливими були.
Хай грозовою стане тиша
І в серце стука самота —
Вона тобі вже не напише,
Залишиться лиш пустота.
Відредаговано: 15.10.2026