Покажи мені світ, де палає світанок,
Де вечір сріблить оксамитові сни,
Де тихо ступає ранку серпанок
У шепіт прозорий твоєї весни.
Покажи мені край, де зникають печалі,
Де мова джерел — як несказана суть,
Де смутку не знають омріяні далі,
А зоряні ріки у вічність ведуть.
Покажи мені світ, де кохання єдине
Розтоплює кригу зболілих сердець,
Де ніжністю дихає кожна хвилина,
А доля плете найсвітліший вінець.
Відчини мені простір безмежного дива,
Де згасне назавжди печаль і тривога,
Де буду і я невимовно щаслива,
Де нас поєднає єдина дорога.
Відредаговано: 15.10.2026