https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
208
Нічна тиша ще тримається серця,
Лишилась у ньому глибочінь небесна.
А ранок тихенько у шибку сміється,
І кава в горнятку гаряча воскресла.
Ще тулять тумани долоні до скла,
Сонливі дерева чекають на промінь.
Крапля тепла крізь фарфор протекла,
І спогад нічний затихає, як гомін.
Мить дихає спокоєм, серце завмерло,
Бо ніч запізнилась на самім порозі.
І ранок лишає росу, наче перла,
На чистій, нерозпочатій дорозі.
Цей простір між «учора» і «сьогодні»,
Цей перший ковток, що дарує світанок...
Тримаю в руках небеса прохолодні
І п'ю цей безмежний, замислений ранок.
Відредаговано: 15.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
