https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1777314794_94.jpg
Між небом і подихом
203
Нехай любов тихенько спить
Десь в повітрі, на окраїні душі,
Де згорає осінь і у даль летить,
Залишивши розмови у тиші.
Там більше ні образи, ні вагання
Не переступлять спалений поріг.
Там спить останнє лиш зізнання
Про тих, кого ніхто не уберіг.
Вона лежить, мов не закрита книга,
Яку вже пізно далі розгортати.
І між рядками тане тонка крига,
Яку несила пальцями зламати.
Нехай мовчить. У цій глибокій залі,
Де час урешті зупинив свій біг,
Немає місця смутку чи печалі, —
Лише спокійний і холодний сніг.
Відредаговано: 15.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
