Між небом і подихом

200

. Згадай, як вечір дихав полином,

І час спинявся на самій межі.

Усе, що ми вважали давнім сном,

Живе в глибокій пам'яті душі.

Згадай ті дні, коли ясні зірки

Купали світло в тихій глибині,

Як крізь тумани, ночі і віки

Твій перший подих у ті дні...

Згадай про те, що долею дано,

Що на долонях висікли роки.

Ми знову п'ємо зоряне вино,

І час сплітає спалені рядки.

Згадай, як ніч малює силует

І зупиняє божевільний біг.

Ми розгадаєм давній секрет

На схрещенні завіяних доріг.

Згадай усе, до краплі, до межі,

Допоки ранок розжене пітьму.

Ми зазвучимо в тишині душі,

Вертаючи, собі і спокій, і весну.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше