Між небом і подихом

199

Я й досі вірю в дивовижні чудеса,

Коли навколо залягає темна ніч.

Вмиває землю чиста вранішня роса

І запалює тисячі яскравих свіч.

Нехай вирує днів шалена круговерть,

І серце крають гострі сумніви й жалі, —

Але любов завжди перемагає смерть,

Лишає світлий промінь на усій землі.

Дива не в магії, що десь у небесах,

Вони у серці, що спроможне на любов,

У щирих, затишних і лагідних словах,

Що здатні душі зігрівати знов і знов.

Тому і вірю в світло крізь густий туман,

Який розвіє вітер крилами надій.

Бо диво — це не ілюзія й обман,

А втілення прекрасних і відвертих мрій.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше