Між небом і подихом

198

Лети зі мною ввись, де сплять вітри,

Де місяць сонце лагідно стрічає.

В тій вишині, де спокій відгори,

Твоя душа мою навік заколихає.

Там срібний вечір стеле пелюстки,

І ніч шепоче казку таємничу.

Я обійму твої тихесенькі думки,

У світ краси, единого, покличу.

Там солов’їний щебет не змовка,

Він ллється тихо, наче дивна річка.

Твоя рука в моїй — така легка,

А навкруги палає кожна свічка.

Ми розчинемось в музиці небес,

Де кожен подих — лагідна струна.

Це світ кохання, спокою, чудес,

Де в серці квітне вічна та весна.

Лети зі мною в зоряну блакить,

Де час спиняє свій невпинний біг.

Нехай ця мить піснею звучить,

Яку забути ти б повік не зміг.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше