Вмочу я пензель у палітру сонця,
На вибілене, ніжне кину полотно.
Тонкий мазок, що світить із віконця,
Де двоє п'ють забарвлене вино.
Кольорами дивних, несміливих слів
Окреслю контур твого силуету.
Щоб у тумані нічних берегів-снів
Він став основою цього сюжету.
Додам густого затишку олій:
Там вогник свічки, плед і кава,
І глибину твоїх щасливих вій,
Де грає фарба світла і яскрава.
І заблищить жива картина ця,
Де кожен штрих диктує серця стукіт.
Малюють два закоханих митця
Шедевр життя без болю і розлуки.
Відредаговано: 15.10.2026